В українських владних колах розгорнулася небезпечна боротьба, яка може мати катастрофічні наслідки для нашої країни. Головним архітектором цих інтриг виступає голова Офісу президента Андрій Єрмак, який намагається монополізувати вплив на главу держави.
«Курська операція» стала каменем спотикання у стосунках між Єрмаком і Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Попри успіх цієї операції, яка реабілітувала Головкома в очах Президента, Єрмак сприйняв її як загрозу своєму впливу.
Генерал Сирський, який завжди сумлінно виконував свої обов'язки, опинився у вирі політичних інтриг. Його призначення на посаду Головнокомандувача викликало роздратування в Офісі президента, де розраховували на більш керовану фігуру. Плюс треба визнати, що і сам Олександр Станіславович не був до цього гоьовий морально, бо до цього завжди перебував на посадах, які не передбачали великої уваги суспільства.
Обізнані люди стверджують, що інформація про диктаторський стиль керівництва та безмежну віру у власну непогрешимість — не вигадка його опонентів, а реальність.
Між тим, Єрмак розгорнув справжню війну за вплив на Президента. Він провів зачистку в силових структурах та уряді, намагаючись монополізувати інформаційні потоки до глави держави. Планувалося повністю «зачистити поляну» після зміни керівництва ГУР, Генпрокуратури та судів. Але Сирський став перешкодою на шляху цих планів.
На нарадах в Офісі президента Єрмак відверто знущається з Головкома, називаючи його «буратіно», «солдафоном» і «пенсіонером». Він вимагає від підлеглих такого ж зневажливого ставлення до генерала. Сирський не залишається в боргу, презирливо іменуючи Єрмака «Аллою Борисівною». І в колі найближчого оточення обурюється фактичною узурпацією влади.
Це вже не просто конфлікт, а відверта кампанія з дискредитації. ЗМІ звернули увагу на те, що вчора під час презентації Президентом «Плана Перемоги» у Верховній Раді, Єрмак всупереч всім ієрархіям сидів за розстановкою «вище» за Головкома та інших провідних керівників.
Найбільше ж занепокоєння викликає те, що Єрмак намагається спотворити інформацію про реальний стан справ на фронті, яка доходить до Президента. Успіхи замовчуються або применшуються, а будь-які труднощі подаються як провина особисто Сирського.
Така ситуація — це пряма загроза нашій обороноздатності. Верховний Головнокомандувач отримує викривлену інформацію, що може призвести до фатальних помилок у прийнятті рішень.
Час припинити ці ганебні ігрища! Особисті амбіції та політичні інтриги мають бути відкинуті заради головного — захисту України. Якщо Офіс президента не здатен працювати злагоджено з військовим керівництвом, то саме там мають відбутися кадрові зміни. Країна перебуває у критичному стані, і ми не маємо права на подальші чвари у владних кабінетах.
