Колись вже це було: після переляку 2014 року, коли Порошенко був готовий домовитись хоч з чортом лисим, аби втримати ситуацію в країні, настав 2015. І почалися проблеми у тих, хто був недостатньо лояльний.
Знову нічого нового: слідом за мером Чернігова, якого через суд позбавили посади, проблеми почалися у мера Львова Садового і вже вчора заарештовано мера Одеси Труханова.
Я зараз не збираюся аналізувати справу проти нього. Важливо, що вона триває не один рік, але раптово отримала нове життя і інтенсивність саме зараз. Мешканці країни рожевих єдинорогів можуть вірити в незалежні суди і прокуратуру в Україні, проте реалісти завжди шукають справжні мотиви.
Зараз він один: електоральний. Не секрет, що найбільш успішні очільники міст давно об'єдналися і мають амбіцію втілити це на найближчих виборах. Зрозуміло, що до рівня популярності Президента їм далеко, проте на місцевому рівні рівень підтримки Атрошенка в Чернігові, Кличка в Києві, Садового у Львові — максимальний і конкурентів їм зараз немає.
От і почали вибивати, сподіваючись що тимчасові голови військових адміністрацій встигнуть розкрутитися. Ймовірно, до весни 2024.
Проте ті, хто розігрують цю комбінацію, забули, що до виборів ще треба дожити. Що в нас — максимально активна фаза війни. І що Одеса — ціль номер один окупантів, про яку вони заявили публічно. Яка користь від того що там почнеться внутрішня політична боротьба?
Моє особисте ставлення до Труханова наступне: підозри щодо корупції теоретично виправдані, проте він популярний в місті і точне не є проросійським. Якщо він і не видатний патріот України, то точно не прибічник приходу росії, бо бачив наслідки на Донбасі. І як патріот Одеси та власних інтересів зробить все, щоб місто лишилося українським. Це в його особистих інтересах.
Ми, звісно, можемо прагнути перемоги в білих рукавичках, залучаючи тільки кришталево чесних, з дитинства вихованих в дусі українського націоналізму — але тоді кордони України будуть геть іншими, ніж у 1991 році.
Тому давайте не жити ілюзіями. І виборами.
