Питання щодо вступу України до Євросоюзу спочатку варто порушувати з позиції: Чим нам це буде вигідно?

І дивитися на процес інтеграції нашої країни до Євросоюзу потрібно насамперед, виходячи з їхньої економічної доцільності.


Виграшна економічна стратегія України — це розвиток внутрішнього виробництва, починаючи з етапу видобутку/вирощування та виробництва сировини та, пройшовши через всі етапи (внутрішнього) переділу, до готової високотехнологічної продукції, конкурентної на міжнародному ринку.


Одночасно відкинемо ілюзії для добрих капіталістів, т.к. у світі багато процесів відбуваються виходячи з розрахунку норми прибутку, примноження та збереження капіталу, і не будемо сильно сподіватися на відданість інтересам українців поточних українських чиновників, багато хто з яких нещодавно сидів на європейських грантах і захищав інтереси виключно транснаціональних компаній.


Якщо Україна вступить до Євросоюзу як рівна держава – це одна історія, а якщо в ролі сировинного придатку, то зовсім інша.


Наша земля багата на природні ресурси, агро сектор розвинений, ціна логістики, енергоносіїв та праці нижча ніж у Європі, а технологічне обладнання доступне в придбанні, готова продукція наших виробників, при прямих продажах, без квот, буде конкурентоспроможна на багатьох ринках європейських країн.
Чи це вигідно Європі, яка захищає своїх виробників?
Зрозуміло, що ні, т.к. не секрет, що Європа хоче продовжувати купувати в Україні виключно дешеву сировину і користуватися дешевими трудовими ресурсами біженців, які тимчасово виїхали з України, спостерігаючи за війною на нашій території через буфер поточних кордонів ЄС.


Тому остаточний висновок про доцільність вступу до ЄС можна буде робити на основі запропонованих нам умов торгівлі.


З огляду на те, що Європа ставить досить жорсткі вимоги щодо адаптації нашої законодавчої бази до норм ЄС, цей процес може затягтися на невизначено тривалий термін.

У НАТО можна вступити і без членства в ЄС.

Заяви про «вступ України до Євросоюзу через 2 роки» є скоріше політичними маніпуляціями.

А нам варто нарешті почати робити своє базове «домашнє завдання» — створити сприятливі умови для розвитку та роботи українського бізнесу: оздоровити та спростити дике законодавче поле, нормалізувати фіскальне навантаження, скоротити регуляторну та каральну функції держави в економіці.

Upd.
Важливий момент: дотаційного фінансування, як було у Польщі під час її вступу до ЄС, у сумі 90 млрд євро на рік, поки для України не передбачається, бо зараз таких грошей ні Німеччини, ні Франції з Італією немає, і заходити " на сухому ентузіазмі" – це поганий варіант сценарію інтеграції до ЄС для України.