Кожен диктатор — продавець ілюзій, піщаних замків людських мрій та страхів. І путін тут не виключення. Він продавав своєму зазомбованому населенню багато чого: аморфне «вєлічіє», більш менш прийнятний рівень життя завдяки нафтодоларам, «сильну», а насправді безжальну руку, «захист цінностей» та зневагу до прав людини. Типовий набір автократа середньої руки. Але головний його товар — відчуття безпеки. Росія і її населення втратило це відчуття у 1990-і: теракти (частково інспіровані самим путіним та фсбшниками), чеченська війна, розгул відкритого криміналітету. В основі російського соціального договору не «гроші в обмін на лояльність» (саме тому санкції проти росії не здатні подолати симбіоз влади та суспільства), а «безпека в обмін на лояльність». Влада в росії — це власний цербер, якого ти боїшся більше ніж чужих волків.
Кожен удар по Криму, кожна «бавовна» у Білгороді, кожна нова сотня 200-х та 300-х окупантів — руйнують основи суспільного договору. Жителі росії більше не відчувають себе у безпеці. І вже терорист Гіркин пише, що справжнім клоуном є не Зеленський, а саме путін. Страшний московський цербер виявився падальщиком та трусливою гієною. І саме тут може настати перелом у свідомості цього дивного, таємничого народу, який пробачить своїй владі будь-який злочин, окрім слабкості. Народ рабів почне шукати собі нового володаря, нову, більш вдалу реінкарнацію Сталіна. Але на цей раз без нас. Вже точно без нас.
________________________________________________________________________________________________________________
Сподобався текст? Підпишись на канал автора: https://t.me/atopchii
