Влада всіма силами намагається переконати суспільство, що націоналістів не було на Майдані, націоналісти не воювали і не воюють на сході країни, а головними «героями» війни є корупціонери, які наживаються на оборонних замовленнях. Але кожного разу, коли мова йде про захист національного суверенітету, якимось дивним чином «неіснуючі» націоналісти, яких «ніде не було», опиняються на вістрі цього процесу.
12 листопада представники «Свобода», «Карпатської Січі», «Соколу» та інших націоналістичних організацій нагадали потенційним і реальним сепаратистам на Закарпатті про те, що це – Україна. Вони пройшли маршем по Береговому та зняли прапори Угорщини, які незаконно були вивішені на місцевих установах. Як і в липні 1991 року, коли так само зробила «Варта Руху», яка потім і стала одним із засновників «Свободи». І цим самим показала всім, що сепаратизм на Закарпатті не пройде!
Власне, подібні сепаратистські випади мають місце постійно. Йде пряме зазіхання на територіальну цілісність України. Тільки влада воліє про це мовчати. Мовчати про російські трикольори над українськими містами на сході не було можливим в принципі. Натомість про прапори іншої держави на західних територіях вирішили сором'язливо мовчати.
Десятки мільярдів для силових структур, очевидно, йдуть не на заходи щодо ліквідації загроз державності всередині країни. Що ж, це цілком у стилі влади. Коли вона не здатна адекватно реагувати на загрози, то це роблять націоналісти. І саме тому влада намагається нас знищити. Бо незручні. Бо називають речі своїми іменами. Бо своєю дієвістю створюємо контраст.