В українському інформаційному просторі шириться огидний сморід передвиборчого перегару. А це значить, що скоро будемо обирати найкращого їбанька з найгірших. Не знаю як вас, а мене це вже підзаїбало, що кожного разу вибори в Україні проходять в атмосфері якоїсь вселенської судьбоносності. І так кожного разу. Тобто знову, сука, будуть забивати в голову дихотомію: світло чи морок. Якщо не проголосуєш як треба то отримаєш Безодню, Це ж піздєц. Правильно?

Нещодавно з ООС, яке за старою звичкою називаю АТО, приїхав близький друг. Він один з тих хто першим поїхав на всєхкормящій Донбас захищати суверенітет України. Провоював 4 роки, при цьому в різних підрозділах. Але нині збирається уйобувати з армії — бюрократія вбила його бойовий дух. Нині воїни більше переймаються тим, щоб їх не заїбали до смерті перевірками та заповненням журналів ніж артилерійськими чи танковими обстрілами.

Багато справжніх бойових командирів послали це нахуй ще раніше. За його визначенням, війна за Незалежність перетворилася у вигідний бізнес. На окупований Донбас ганяють все: в тому числі й цукерки Рошен і Львівське пиво та навіть херсонські кавуни.

Його командир, при своєму звільненні, сказав, що прийшов воювати а не хуйньою займатися. Зараз він акуратно викладає бруківку у Вроцлаві. Бо тут нахуй нікому непотрібен. Мій товариш наївно вірив у еволюцію українського політикуму. Ха, молодий ще. З часом він перевівся в іншу частину, яка вважалася нібито елітною серед собі подібних. А там він зустрів, за його влучним висловом, «чєртєй єбаних» з Академії сухопутних військ ім. Сагайдачного. Ці так би мовити офіцери володіли більшим сєпарським геном ніж будь-який ідіот, заїбашений російською пропагандою.

Жирний замполіт зайобував воїнів власним розумінням війни — Ротшильди «рішили вз'єбать» Путіна, бо той сильно вийобується . Також він не забував підкреслити, що вони отримують «нєкіслую зарплату». 15 штук гривень – ахуєна ціна перебування щодня/щоночі під кацапським вогнем. Ці 15 штук можна без напряга заробити охоронцем в Новусі.

Звичайно, наївність мого товариша не могла тривати вічно. Черговий офіцер, який почав його зайобувати списуванням солярки та масла, бо «так нада камандіру» получив сильно по піздюлятору. Як це буває в армії, скандал зам'яли. Звільняти його не хотіли, бо й так багато вже пішло.

Той хто думає, що наші військові, які перебувають на Донбасі нічого не знають про загальну ситуацію в Україні дуже помиляються – за допомогою Інтернету вони володіють повною інформацією. Навіть більше. Особливого ставлення, в його колишньому підрозділі, заслужили херсонські мєнти, які зашкварилися з підставним підозрюваним у резонансній справі Гандзюк. Як ідеаліст-патріот, мій друг підрахував, що понад тридцять разів в цьому році нападали на активістів. І шо? Та ніхуя.

І перше, що сьогодні хотів зробити мій товариш так це подякувати Бориславу Розенблату за непересічну стійкість духу та неабияку витримку. Адже, тільки людина з високими моральними принципами витримає несправедливі нападки НАБУ. Після того як суд вирішив, що цей моральний авторитет чистіший від ранкової росинки то віра в реформи тільки посилилися.

Ох, а скільки всього звалилося на голову цього вояки. В нього, після повернення з війни відсутнє розуміння нахуя він сидів в окопах. Російський реванш помітний навіть незрячій людині. Сьогодні нас дуже розсмішила новина про те, що Новинський, Шуфрич та Вілкул вийшли з зали під час його виступу Президента Порошенка в Верховній Раді. Єбать. А завдяки кому вони ще зараз в Україні та хуй поклали на все?. Мій друг точно не зрадойоб, але йому є за що подякувати Петру Порошенку.

…Вонючий перегар української політики вже просто заїбав постійним устремлінням до «парішання» та прагненням наїбати. І зараз нас знову взялися імбециалізовувати. Тобто засирати мізки «своїм передвиборчим гівном».

Якщо не проголосуєш за Петю Патріота, значить «сліпий зрадойоб і агент ФСБ». А знаєте чому сліпий? Бо не бачить змін в країні, а саме – 54 776 866 875 квадратних сантиметрів прокладених доріг, відкрито 23 з половиноючетвертиною школи та 65 туалетів. Якщо пошлеш нахуй Йулю – то прозвуть «тупорилим долбойобом, який ніхуя не шарить в блокчейнізації країни та навій еканамічній політиці Чиказькаї школи». А ще ж є Онотолє…Тут за відмову прийняти як Рятівника Нації «назвуть олігархічним мудаком та просто підарасом». Славко Сердечко вперто корчить з себе Останню Совість Нації. В нього це відверто не виходить. Але люди, які свято вірять в його Exclusivity, тих його критикує називають, «відсталим селюком чи ще гірше комуняггою, який ніхуя не знає що таке Кантрі Мішн та сенси». Я вже мовчу про злоїбучий Опоблок та різних неодноразово зашкварених уйобків – «тих шо за мір» І список можна продовжувати. А тим часом мій товариш каже, що це його вже заїбало, тому збирається до свого командира в Польщу. Там принаймні не доведеться пиздити маршрутчика головою об кермо за слова «нахуя ти в АТО їздив, щоб пхатися в моє гамно на колесах?»

І ця вся ідіосинкразія поглинає суспільство з кожною секундою. Ми всі going crazy. Але за цією політичною поїбєнню важливо не втрачати притаманну нам українцям розважливість та адекватність. Нам потрібно пройти це пекло. Далі буде нове випробування. І мій друг і його командир обов'язково повернуться, щоб допомогти його пройти.

P.S. В той час як весь цивілізований світ бореться з фейками та напівправдою , українські політики боряться з протилежним – правдою про себе. Будьте обережні.