Очевидно
немає в Україні людини, яка б не знала, що відбулося 12 грудня 2019
року. А трапилося ось що — брифінг міністра внутрішніх
справ Арсена Авакова та заступника глави Національної поліції Євгена
Коваля щодо розслідування вбивства відомого журналіста Павла Шеремета
На цій події суспільству показали зображення підозрюваних (взяті з вуличних відеокамер) та телефоні дзвінки між ними. Відразу потрібно сказати, все це подавалося як «непрямі докази» але з «залізними підґрунтям».
Підозрюваними виявилися досить відомі люди: співак та воїн Андрій Riffmaster Антоненко, волонтерка та дитячий хірург Юлія Кузьменко, військова медсестра Яна Дугарь, доброволець Владислав Грищенко (позивний «Буча») та його дружина Інна, волонтер (позивний «Пума»). Автор не збирається аналізувати все те, що міністр Аваков й сам називає недостатніми доказами і пропонує повірити в їх силу зараз, бо пізніше їх буде більше і начебто будуть переконливіші за нинішні. Забігаючи наперед варто наголосити, що українські суди охоче пристають на такі неформальні умови співпраці.
У
цьому безладі, який складається з правового нігілізму, фарсу, вибуху
емоцій, непоміченим залишився один факт -
в наш інформаційний простір вводиться суто російський наратив. І в
цьому активно приймає участь український президент та його команда.
Про все по порядку. Ні для кого не є таємницею, що Революція Гідності
сталася лише завдяки певній пасіонарній частині протестуючих на Майдані.
Потім значна частина цих людей пішла на фронт російсько-української
війни в якості добровольців або стали волонтерами.
Як і в будь-якій спільноті там були різні люди: від бізнесменів та поліглотів до зухвалих рецидивістів. Звичайно, що кожен з них керувався власними мотивами, хтось йшов на війну захищати країну, а дехто збагатитися. І не потрібно думати, що це якийсь суто український феномен, це є на будь-якій війні.
Саме тоді, на початку війни, російські медіа та їх українські сателіти одразу взялися формувати образ українського добровольця як людину суто з право радикальними поглядами, має проблеми з законом, називаючи їх «каратєлямі», «фашистами», «злочинцями». Волонтерів змальовували як жадібних, нечесних людей, які наживаються на війні. Пригадайте, це ж не так давно було. І немає чого приховувати як серед перших так і останніх траплялися негідники.
Повертаючись
до справи Шеремета, потрібно запам'ятати те, що поліція постійно
підкреслює, що Андрій Антоненко здійснив
цей злочин «захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи
величність арійської раси», його спільниця Юлія Кузьменко за час війни
встигла купити собі будинок та кілька автомобілів, Владислав Грищенко
має щонайменше 6 судимостей, а його дружина Інна,
яка теж нібито волонтерила — володіє кількома квартирами та авто. Всю
цю інформацію відразу понесли апологети «русского мира» в Україні, кожне
повідомлення яких, починається словами «а ми ж вам казали, що воюють
лише злочинці та фашисти».
Вдумливий
читач запитає, а при чому ж тут Зеленський. Президент перетворив цю
кримінальну справу в суто політичну,
прийшовши на цей брифінг. Фактично, він став на сторону обвинувачення і
підтримав весь цей дискурс про воїнів як «фашистів», «злочинців» та
волонтерів як тих, хто заробляють на війні. Крім того, своєю
присутністю, висловлюваннями Зеленський, Аваков, Рябошапка
вже дали чіткий знак суспільству на чиїй вони стороні, кого вони
вважають винними. І здійснивши такий крок, можна не сумніватися в тому,
що ці політики будуть захищати все, те, що ми почули на цьому брифінгу. В
них немає іншого вибору. Наратив, який вони підртримали
— російський. Зеленський, Аваков та Рябошапка повністю дискредитують
добровольців та волонтерів.
