Виходжу такий розслаблений з квартири. Широко позіхаю та прямую до
виходу з під'їзду. Тут різко залізні двері гучно відкриваються та
б'ються об стіну. Добрий чоловік, який ще вчора ввечері мирно спав під
дверима своєї квартири, сунувся додому. Його рух був зигзагоподібний.
Він явно кудись поспішав, витискуючи з себе максимум. Я притиснувся до
стінки.
-Дай я пройду. Я очінь спішу, — прошипів він, взявшись рукою за поручні. На моє німе питання «чого», він відкинув голову вверх, підкресливши власну значимість та промовив.
— Міні срочно нада пост в фейсбук накатать про рєзультати встрєчі
Зєлєнского і Путіна в нормандському форматі. Люди ж ждуть інформації,
подпіщики, понімаєш ти?
Тут він вальяжно розвернувся і поліз верх, в пакеті зацокотіли скляні пляшки.
-А про шо ж договорилися? — запитав я з надією. Мене вже ніхто не чув.
Я звернув увагу, що він без носків, в різних черевиках, куртка одягнута навиворіт 
:) Але то таке, неважливе.
Блогеру можна все :)
Сьогодні в фейсбук можна не заходити
