Після того як в Україні запровадили відповідальність за цькування в школі, законодавець взявся за цькування на роботі.

Вже кілька місяців в Україні реалізується положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», Українськими судами вже виносяться рішення якими булерів притягують до відповідальності, можливо саме тому законодавець звернув увагу на наступний етап в частині формування політики із забезпечення права на повагу до честі й гідності особи.

Наступний крок, це питання протидії мобінгу – цькуванню у трудових правовідносинах. 1 березня у Верховній Раді зареєстровано законопроекту №10118 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії мобінгу» який визначено як основний, а згодом зареєстровані альтернативні законопроекти №10118-1 від 18.03.2019 та 10118-2 від 19.03.2019.

Що пропонується?

У законопроекті пропонується додати до ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) частину 5, якою визначатиметься склад правопорушення «мобінг» як – діяння учасників трудових відносин, які полягають у психологічному, фізичному, економічному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно працівника підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами або такою особою стосовно інших учасників трудових відносин з метою приниження їх людської гідності за певними ознаками, створення стосовно них напруженої, ворожої, образливої атмосфери та примушування учасника трудових відносин до зміни місця роботи.

Тож, якщо з наведеного визначити головне то:

Мобінг – це діяння учасників трудових відносин, які полягають у психологічному, фізичному, економічному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій.

Може здійснюватися відносно:

Метою вчинення є:

Крім того, аналогічне визначення автори проекту пропонують внести до ч. 8 ст. 1 ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Також, не оминули увагою, ознаки, за якими діяння можна кваліфікувати як мобінг, а саме:

Як пропонують карати?

По аналогії з Антибулінговим законом доповненням до ст. 255 КУпАП пропонується уповноважити працівників Національної Поліції України складати протокол щодо факту вчинення мобінгу, який має стати процесуальною підставою для притягнення кривдника до відповідальності.

Справи розглядатимуться у судах у відповідності до загальних правил визначення підсудності.

Цікавим моментом є, те шо адміністративна відповідальність, до якої може бути притягнуто звичайного працівника, дещо відрізняється від відповідальності роботодавця.

Працівнику за вчинення мобінгу над будь-яким учасником трудових правовідносин загрожуватиме штраф від 850 грн до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. За повторне діяння – від 1700 грн до 3400 грн.

Роботодавцю, у силу вищого положення, ширшого кола повноважень пропонується, відповідно, й більший рівень відповідальності. Так, за вчинення мобінгу, загрожує накладення стягнення у вигляді штрафу від 1700 грн до 3400 грн або виправних робіт на строк від 40 до 60 годин.

Окрім того, автори законопроекту пропонують притягувати роботодавців до відповідальності і за неповідомлення про систематичні випадки мобінгу на підприємстві до уповноважених підрозділів Національної поліції. У разі вчинення такого правопорушення до роботодавця може бути застосовано санкцію у виді штрафу від 850 грн до 1700 грн або виправні роботи із відрахуванням на користь держави до 20% щомісячного заробітку.

Разом з тим, авторами законопроекту визначається, що найбільш ефективним методом боротьби із мобінгу має стати попередження випадків виникнення мобінгу.

Для цього пропонується включити нові положення до ст. 13 Кодексу законів про працю (КЗпП). Так, до змісту колективних угод (між роботодавцем і трудовим колективом) мають входити зобов'язання сторін зі здійснення заходів, спрямованих на запобігання та протидію мобінгу, а також з контролю за їхнім виконанням.

Наразі, ми фактично бачимо адаптований Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу» для сфери трудових правовідносин.

Чи буде Верховною Радою України ухвалено Закон та якою буде його доля – питання часу.

Анатолій ПАЗИЧУК,

координатор проектів та правозахисних програм, громадська організація «Офіс Регіонального Розвитку»