У Польщі розгорівся скандал навколо рішення Єврокомісії виділити додатково 500 млн євро на розвиток виробництва снарядів у Європі. Метою є збільшення потужності до 2 мільйонів до кінця 2025 року для постачання Україні та поповнення запасів країн Євросоюзу.
«Акт на підтримку виробництву боєприпасів (ASAP) набуває чинності! Ми інвестуємо 500 мільйонів євро в 31 проект у збройовій промисловості, щоб збільшити виробництво боєприпасів. Вперше ми використовуємо бюджет ЄС для підтримки виробничих потужностей. Сигнал, який ми посилаємо, ясний: Європа готова виробляти більше, швидше та разом», – підкреслив Тьєррі Бретон, комісар з питань внутрішнього ринку.
Але з цієї суми Польща отримає лише 2,1 млн євро, що складає менше 0,5%.
Найбільшим бенефіціаром стануть норвезькі компанії, які отримають приблизно 87,6 млн євро, і трохи менше, 85 млн євро, — німецькі компанії. Також на значне фінансування можуть розраховувати збройові компанії з таких країн, як Франція (38 млн євро), Фінляндія (32,5 млн євро), Угорщина (27 млн євро), Іспанія (23,8 млн євро) і Швеція (19 млн євро). Кошти також отримають консорціуми: італійсько-франко-норвезько-фінсько-латвійський отримає приблизно 41,3 млн євро, греко-словацький — 23,4 млн євро, по 47 мільйонів євро отримають німецько-румунський і франко-шведський консорціуми.
«Це результат усміхненої Польщі, яка мала бути кращою, мала бути чудовою. Європі та Брюсселю подобається Дональд Туск, але з цього нічого не виходить. Це скандальне рішення. Ми прифронтова країна, ми допомагаємо Україні, а отримали в 40 разів менше, ніж німецькі компанії. Я очікую, що Дональд Туск надасть пояснення», – заявила депутат Сейму Мирослава Стахов'як-Ружецька з «Права і справедливості».
Представники польської опозиції наголошують і на тому, що в цілому найбільше коштів – понад 100 млн. євро отримає саме німецький Rheinmetall, з урахуванням виділеного фінансування на його заводи в Угорщині та Іспанії. Майже 70 мільйонів євро отримають норвезька Chemring Nobel і фінсько-норвезька Nammo, лідер європейської промисловості. У свою чергу, серед польських компаній кошти в сумі приблизно 2,1 млн євро отримає лише одна Dezamet.
«Одне можна сказати напевно: субсидія Європейської комісії на виробництво танкових і артилерійських боєприпасів є скандалом. З трьох заявок, поданих Dezamet, Nitrochem і Mesko, лише 0,4% загальної субсидії було виділено польським компаніям, а німецьким капітал отримав майже 20% від доступного пулу в 500 мільйонів євро», – прокоментував ситуацію голова Бюро національної безпеки (BBN) Польщі Яцек Сєвера. «Субсидування на таку малу суму, і відхилення двох заявок стосується двох фірм, які зараз постійно займаються виробництвом. Вони найближче до східного флангу і забезпечують найсильнішу армію на Середньоєвропейській рівнині. Отже, фінансування такого типу інфраструктури є абсолютно критичним елементом у розвитку регіональної промисловості і безпеки…Необхідно негайно подати протест на результати цих розглядів. Якщо так має виглядати європейська солідарність, то нікого не повинно дивувати контрактування техніки за Атлантичним океаном і у Тихоокеанському регіоні. Це фундаментальні питання», – додав голова БНБ та наголосив, що якщо уряд подасть протест з приводу рішення ЄК, президент його підтримає.
Колишній міністр національної оборони Маріуш Блащак також прокоментував це питання, атакувавши у в соцмережах прем'єр-міністра Д.Туска. «Дональд „Король Європи“ Туск організував для Польщі цілих 0,42% від програми ЄС з виробництва боєприпасів. Ініціатива Єврокомісії правильна і потрібна. Але чому з 500 мільйонів євро, переданих європейським збройовим компаніям для збільшення виробництва артилерійських боєприпасів, Польща отримує лише приблизно 2,1 мільйона євро?», – написав Блащак.
На цю критику відповіло керівництво Міноборони. «Пане Блащак: ми маємо рівно стільки грантів на виробництво боєприпасів, скільки ви залишили в польській збройовій промисловості. Той факт, що виграє лише одна наша компанія, має бути для вас соромом, тому що пропозиції можна було подавати протягом 2 місяців від жовтня 2023 року, а ви особисто підписалися на участь у цій програмі в березні 2023 року», – йдеться у фрагменті коментаря Міноборони.
Окрім цього віце-прем'єр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив про плани дослідити справу співфінансування виробництва боєприпасів з боку Європейської комісії, польська сторона планує шукати можливостей здобути більше коштів.
До того ж у Польщі є своя програма – Національний резерв боєприпасів, за якою поставку 155-мм боєприпасів для Krabs і корейських K9 у 2024-2029 роках вже було замовлено в Агентстві озброєнь на суму понад 10 мільярдів злотих.
Водночас можна почути й голоси стурбованості щодо польської збройової промисловості. До проблем, які заважають збільшити виробництво на тлі можливості поширення Росією агресії на захід від України, включаючи Польщу, відносять у тому числі тривалу плинність кадрів в окремих компаніях ВПК.
