Роспропаганда грає на річниці визволення нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі

«Поляки винні в Голокості, а тепер підтримують українських неонацистів»

Можна скільки завгодно обурюватися тому, що нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що Росія «допомогла нам виграти» Другу світову війну, втративши при цьому майже 60 млн життів, не згадавши при  цьому внесок України та українців у перемогу над нацизмом.

Але це ж не вперше. Варто згадати як у лютому 2021 року в інтерв'ю німецькому виданню Rheinische Post президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр виступив на захист проєкту «Північний Потік-2», назвавши його «одним із останніх мостів між Росією та Європою» на тлі погіршення дипломатичних відносин та ситуації в галузі безпеки. Штайнмаєр тоді заявив, що «для нас, німців, існує інший вимір», нагадавши про загибель 20 мільйонів радянських громадян під час Другої світової війни. «Це не виправдовує жодних порушень у російській політиці сьогодні, але нам не варто випускати з уваги ширшу картину», — зазначив він, ані словом не згадавши про інші сучасні країни, які постраждали від дій нацистів, а отже і моральний борг і перед поляками, білорусами чи українцями та іншими народами.

А у січні 2023 року офіційні особи Німеччини заявили, що не надсилатимуть свої танки Leopard в Україну і не дозволять будь-якій іншій країні, на озброєнні якої є танки німецького виробництва, робити це, якщо США також не погодяться відправити свої танки M1 Abrams до Києва. Західний чиновник тоді пояснив, що для Шольца питання танків «це червона, червона, червона лінія. Німецькі танки знову [воюють] проти Росії. Моральне питання. Зрозуміло, з історичної точки зору. Та все ж, якщо говорити про моральний тягар, то хотілося б, щоб німці тепер більше симпатизували Польщі. Не кажучи вже про Україну. Чи не німецькі танки вбивали українців і 80 років тому? Тепер вони можуть захистити їх від російської варварської агресії»[1].

Проте саме зараз Україна та Польща мають чергову нагоду діяти спільно і злагоджено, нагадавши про величезний внесок обох народів у перемогу над нацизмом в Другій світовій війні та завдавши удару по фальсифікаціям російської пропаганди. Сподіваюся, що відповідна спільна заява до світової спільноти чи/та інші подібні дії в контексті посилення співпраці міністерств культури обох держав в дусі домовленостей під час зустрічі президента Володимира Зеленського та прем'єра Дональда Туска у Варшаві 15 січня 2024 року вже готуються.

Експерти очікують хвилі російської брехні про Аушвіц.

Відомо, що представників Росії не будуть запрошувати на 80-ту річницю визволення та знищення німецького нацистського концентраційного табору Аушвіц-Біркенау, яка відзначатиметься 27 січня 2025 року.

Але, на думку польських істориків, росіяни неодмінно спробують використати цю річницю для поширення дезінформації задля розпалювання історичних суперечок, які розділяють країни НАТО[2].

Пьотр Цивінський, директор Музею Аушвіц-Біркенау, зазначив що був би здивований, якби з нагоди річниці визволення табору 27 січня не з'явилися російські фейкові новини. «Залишається питання лише в тому, чи зроблять вони це анонімно в Інтернеті чи відкрито», – сказав він.

Також за словами проф. Даріуша Столи з Інституту політичних досліджень Польської академії наук, колишнього директора музею історії польських євреїв «ПОЛІН», якась форма російського дезінформаційного наступу дуже ймовірна перед відзначенням річниці визволення табору. Тим більше, що раніше, коли в Польщі точилися суперечки щодо польсько-єврейської історії чи історії Голокосту, було зрозуміло, що Росія намагалася використати ці суперечки в пропагандистських цілях. «Це відповідає загальному принципу, що всюди, де російський уряд бачить можливість внести розбіжності між державами-членами НАТО та всередині них, він використовує таку можливість», — зазначив проф. Стола і додав: «Якби я був полковником ФСБ, відповідальним за пропаганду, я б вимагав, щоб хтось зробив мені нотатку про суперечки в Польщі про Аушвіц і Голокост, і підігрівав би ці теми».

Вже деякий час в Інтернеті циркулюють фейкові новини, які багатократно занижують кількість жертв у німецьких концтаборах під час Другої світової війни, а також нібито викриття того, що Аушвіц не був місцем знищення, про що нібито свідчить записка про візит представника Червоного Хреста до коменданта табору. Проте, за словами проф. Столи такого типу брехня, яка заперечує злочини Другої світової війни та масштаби Голокосту, має мало шансів мати вплив у Польщі. «На відміну, наприклад, від арабських країн, де можна відкрито заперечувати, що під час Другої світової війни загинуло майже 6 мільйонів євреїв», – наголосив він. На його думку, у Польщі набагато більший вплив мають спроби викривлення правди про історію або брехня та маніпуляції щодо сьогодення.

Як, наприклад, російський наратив, який вже кілька днів крутиться у соцмережах, про те, що на вшанування 80-ї річниці визволення Аушвіцу з'являться лише представники катів, а жертви та визволителі, тобто представники Російської Федерації, не будуть представлені.

Це очевидна неправда, адже в Освенцімі очікують групу колишніх в'язнів табору, а також представника держави Ізраїль. «Такою ж неправдою є те, що на урочистостях не буде представників визволителів. Радянська армія була не лише  російською, в ній воювали солдати всіх республік і народів СРСР, наприклад українці. Концтабір визволили війська Українського фронту, а точніше дивізія, яка, принаймні за назвою, була львівською», – зазначив Даріуш Стола. (прим. — першими браму головного табору відкрили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону полтавчанина єврейського походження Анатолія Шапіро. Ця, а також 322-а дивізія, які звільняли табір, належали до 1-го Українського фронту. Хоча назва фронту досить умовна, науковці стверджують, що значну частину бійців складали саме українці).[3]

За словами Станіслава Жарина, радника президента Республіки Польща та колишнього урядового уповноваженого з питань безпеки інформаційного простору, слід також припустити, що російська пропаганда захоче використати суперечку , яка точилася не лише в Польщі, щодо присутності прем'єр-міністра Ізраїлю Нетаньяху на урочистостях. «Це приваблива тема для Росії, тому що це можливість маніпулювати нинішнім образом того, що відбувається на Близькому Сході, де Росія має сильний вплив у країнах, які історично і зараз перебувають у конфлікті з Ізраїлем», – підкреслив Жарин. На його думку, є і друга причина, оскільки питання можливого виконання в Польщі ордера на арешт Нетаньяху, виданого Гаазьким трибуналом, широко коментувалося в американських ЗМІ. «Підігрів цієї теми дозволить Росії зіграти на відносинах між Польщею та США, а це один із стратегічних напрямків інформаційної діяльності Росії», – оцінив Жарин. Звичайно, також буде повторена інформація про участь поляків у Голокості, а також «про підтримку Польщею сучасних нацистів з українського уряду», — вважає він.

Плутанина навколо можливої присутності ізраїльського прем'єр-міністра в Освенцімі почалася в грудні минулого року після того, як газета Rzeczpospolita процитувала заяву заступника міністра закордонних справ Владислава Теофіла Бартошевського. Політик визнав, що Польща зобов'язана поважати рішення Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Ці слова викликали бурю, і американські ЗМІ опублікували шкідливі для іміджу Польщі статті, згідно з якими «Польща мала намір заарештувати прем'єр-міністра Ізраїлю» – союзника США.

За словами Пьотра Цивіньського, буря навколо слів Бартошевського була «абсурдною сваркою» і «очевидно була викликана цілком штучно». «Я здивований, що так багато людей попалися на це. Музей не запрошував конкретних політиків чи навіть конкретних країн, а лише інформував про урочистості посольства, і саме окремі країни вирішували, чи хочуть вони направити свої делегації та хто очолить таку делегацію», – сказав Цивінський та визнав, що у той час, коли спалахнув цей медійний галас, від Ізраїлю не було жодного офіційного сигналу щодо того, хто очолить делегацію цієї країни.

У зв'язку з кривавим конфліктом у Газі експерти також очікують, що кампанії з дезінформації підігріватимуть надзвичайно емоційні розбіжності в Європі щодо того, чи підтримувати Ізраїль у війні проти ХАМАС. «Наприклад, намагаючись показати, що Ізраїль сьогодні робить те, що робили німці під час Другої світової війни. Це один із наративів, який росіяни можуть використати для дестабілізації Європи», – зазначив Жарин.

У свою чергу Даріуш Стола нагадав, що нещодавно на стіні пам'ятника Умшлагплац, звідки до табору смерті Треблінка було депортовано понад 300 тисяч варшавських євреїв, хтось намалював фарбою слова: «Варшава 1943 = Газа 2025». «Схоже, ця ж рука раніше намалювала прапор української правиці на пам'ятнику героям гетто, і від цього явно тхнуло російською пропагандою. До речі, ці пам'ятники були осквернені вперше в історії», – наголосив Стола та додав, що оскільки війна в Газі настільки роз'єднує західні суспільства, це буде використано російською пропагандою. «Не тому, що її лідери стурбовані долею мирних жертв, а тому, що ці суперечки легко розпалити ще більше і тим самим примножити чи посилити розбіжності», – сказав він.

Станіслав Жарин попередив, що слід також очікувати ще одну хвилю російської історичної пропаганди, спрямованої проти Польщі, і нагадав, що вже у 2020 році Володимир Путін особисто взяв активну участь у кампанії брехні, звинувачуючи Другу польську республіку в розв'язанні Другої світової війни, а поляків – у співучасті в Голокості. «Це був важливий сигнал про те, що росіяни дуже серйозно сприймають історичну дезінформацію – те, чого ми в Польщі не цінуємо – тому що це частина довгострокової стратегії їхньої інформаційної війни із Заходом і служить імперській політиці Росії», – сказав Жарин. Тому, на його думку, в Інтернеті можуть з'явитися, наприклад, «нові» документи, що легітимізують російські наративи про Другу світову війну, нібито знайдені в архівах російських спецслужб. Раніше в Інтернеті з'являлися підробки, підготовлені росіянами, за якими, наприклад, знову звинуватили німців у розстрілі польських офіцерів у Катині.

За словами доктора Йоанни Любецької з філії історичних досліджень Інституту національної пам'яті в Кракові, дуже ймовірно, що у зв'язку з річницею повернеться тема будівництва центру документації Другої світової війни в Москві, де з'являться нібито справжні документи про те, що повністю змінить наратив про Другу світову війну. «Звичайно буде повторна інформація про участь поляків у Голокості, а також про „підтримку Польщею сучасних нацистів з боку українського уряду“, – додала Любецька.

Кілька місяців тому в Інтернеті вже поширювалися фейкові новини про те, що президент Анджей Дуда нібито запросив солдата полку „Азов“ позувати в Освенцімі у футболці з нібито цитатою Гітлера. Російська пропаганда подає цей підрозділ як квінтесенцію українського неонацизму. Як нагадав Пьотр Цивінський, у травні також була поширена неправдива інформація про те, що „музей Освенціма запросив неонацистів з батальйону «Азов» на урочистості з нагоди закінчення Другої світової війни“. „Було сказано, щоб вони начебто мали б відбуватися 9 травня, а якби музей взагалі організовував такі відзначення, чого він не робить, то вони б проходили не 9 травня, як це роблять у Кремлі, а 8 травня, як у всій Європі. Часто саме такі деталі парадоксальним чином вказують на те, звідки надходить неправдива інформація“, – сказав директор музею Аушвіц-Біркенау.

Як зазначив Даріуш Стола, підживлення розбіжностей в оцінці того, чим був табір Аушвіц-Біркенау, між польською громадською думкою та тим, що говорять історики, і тим, що думає громадська думка на Заході, також має великий потенціал для розколу польської громадської думки.

„У період Польської Народної Республіки образ Освенціма культивувався в Польщі як символ польської мартирології. Звісно, для цього були підстави, бо першими його в'язнями були поляки, і там загинуло понад сто тисяч поляків, але офіційний звіт применшував той факт, що переважна більшість – сьогодні ми знаємо, що 90% жертв табору Аушвіц були євреями з різних країн“, – підкреслив Стола.

На його думку, разом із значно завищеною кількістю жертв табору, яку радянська комісія одразу після війни оцінювала майже в 4 мільйони, цей наратив ПНР створив переконання, що там загинули мільйони поляків. За словами професора, серед істориків чи в міжурядових відносинах немає суперечок щодо того, що переважна більшість жертв табору були євреями, але частина польської громадської думки досі вважає, що це було передусім місце вбивства поляків.

У свою чергу, в Західній Європі та Америці багато людей вважають, що в Аушвіці загинули лише євреї, і не знають про вбитих там поляків, радянських військовополонених чи ромів. „Такі розбіжності в питанні, яке зі зрозумілих причин викликає сильні емоції, дають можливість провокувати і розпалювати суперечки, створювати і поглиблювати розділення, наприклад під гаслом, що хтось свідомо применшує масштаби мучеництва поляків, – підсумував Стола.