У ніч з 5 на 6 листопада 2021 року невідомі особи здійснили наругу над пам'ятником Ю.Пілсудському та польським легіонам у центрі Кракова. Вандали використали фарби кольорів українського прапора, залишивши на місці балончики з фарбою та листівку з написом українською: «Польша не тільки для панів».

Як повідомляє видання Wyborcza.pl/Kraków, поліція, яка працювала на місці події, одразу зауважила, що кольори нанесені в іншому порядку, ніж на українському прапорі. Поліцейські заспокоїли перехожого, який заявив, що це «українці піднімають голови». «Звідки ви знаєте, чия це робота», — парирував один із краківських слідчих.

«Я не думаю, що зловмисники були українцями, вони знають, як виглядає їхній державний прапор, і вони не помилилися б, розфарбувавши кольори навпаки», – додає Себастьян Глен, речник Малопольської поліції. «Ми підозрюємо, що це була скоріше провокація. Комусь, очевидно, дуже важливо розсварити поляків та українців.

Треба зазначити, що ця ганебна провокація відбулася за декілька днів до відзначення дня незалежності Польщі 11 листопада. До того ж зараз РП бореться з гострою кризою на кордоні з Білоруссю, викликаною реалізацією розробленої білоруським КДБ із задіянням російською ФСБ операції „Шлюз“ з дестабілізації Польщі, Литви та Латвії шляхом організації масової нелегальної міграції з країн Близького Сходу та Африки.

Станом на 1 листопада 2021 року з початку року прикордонники зафіксували 28 тис. спроб незаконного перетину польсько-білоруського кордону, зокрема понад 16 тис. лише у жовтні. Нещодавно президент А.Дуда підписав закон про будівництво захисних споруд на зовнішньому державному кордоні. Втім, дії польського уряду викликають у країні не лише підтримку, а спротив, нерідкими є звинувачення у порушенні міграційного законодавства ЄС, прав людини та жорстокому поводженні з порушниками кордону. 

Отже наруга над пам'ятником з перекладанням провини на українців  цілком вкладається у логіку загострення не лише зовнішнього міграційного тиску, а й внутрішньої ситуації у Польщі, провокування міжетнічного конфлікту з розігруванням теми чисельної української громади. Звертає увагу, що окрім помилки у порядку розміщення кольорів, напис „ПольШа“ відповідає російському, а не українському звучанню назви польської держави.

Заслуговує на вивчення досвід інспірування конфлікту у Литві. Як зазначає у статті „Кордон під ударом“ виданню „Український тиждень“ польський політолог Пшемислав Журавський вель Граєвський, „від травня 2021 року зростав міграційний тиск на литовсько-білоруський кордон, на який служби Лукашенки літаками доставляли щоразу більші юрми нелегальних мігрантів з Близького Сходу й Африки. Це змусило Литву від 2 липня запровадити надзвичайний стан на території всієї держави та звернутися по допомогу до країн ЄС і НАТО. На цьому етапі російські агенти впливу також здійснили спробу посварити Польщу й Литву — ініціювали конфлікт через той факт, що литовсько-білоруське прикордоння заселене польською меншістю, яка в цьому регіоні становить локальну більшість. Мігрантів, яких зловили на нелегальному перетині кордону Литви, селили в таборах на цих самих теренах, які московсько-лукашенківська пропаганда намагалася подати як «антипольську діяльність литовської влади, що мала на меті змінити етнічну структуру регіону шляхом заселення його ісламськими іммігрантами. На щастя, провокація прогоріла.

Ми в Польщі пам'ятаємо путінських „зелених чоловічків“ у Криму й на Донбасі. На щастя, у нас немає російської меншості, яка могла б послужити прикриттям московської агресії, „збунтуватися“ й попросити „братської допомоги“, але перевдягання іммігрантів у білоруську форму й переправляння їх через колючий дріт на польський бік розмиває межі між збройною агресією та імміграційним тиском. Немає гарантії, коли замість замаскованих осіб або впереміш із ними в Польщу ввійдуть російські та білоруські солдати. Провокування збройних інцидентів, очевидно, відбувається для того, щоб знайти претекст і звинуватити Польщу й Литву в агресії.

Ефективне ущільнення польсько-білоруського кордону може призвести до спроби розширити таку діяльність і на Україну та прокласти ще один шлях переправляння з околиць Бреста через українську територію до Польщі, щоб викликати на цьому тлі польсько-українські суперечки й дестабілізувати лінії зіткнення обох країн із Білоруссю. Уряди в Києві та Варшаві повинні якнайтісніше співпрацювати задля знешкодження такого сценарію».