Прометеїзм 2.0. Усі війни з Московією, в яких поляки і українці воювали разом, закінчилися перемогою

Україна є ключем до безпеки всієї Центрально-Східної Європи. Потенціал польсько-української співпраці є величезним, а спільний фундаментальний інтерес обох держав полягає у побудові стійкої регіональної конструкції за провідної підтримки США та ряду інших вагомих країн НАТО.

Про це йшлося на зустрічі в Дипломатичній академії МЗС РП у Варшаві за участю відомого політолога, професора Лодзького університету Пшемислава Журавського вель Граєвського та акредитованого у Польщі іноземного дипломатичного корпус на тему ситуації в нашому регіоні, російської агресії проти України та польсько-українських відносин[1]. Слід зазначити, що доповідач також є членом Комісії Сейму у закордонних справах та членом Колегії зовнішньої політики при Президентові Польщі, отже не буде великим перебільшенням вважати, що озвучені тези в значній мірі відображають важливі для України напрями зовнішньої політики Польщі.

Україна є ключем до всього регіону

Згадуючи про спадщину Першої Речі Посполитої, до якої сьогодні все частіше звертаються не тільки поляки, але й українці, професор Журавський вель Граєвський нагадав, що усі з 18 війн з Московією, в яких наші народи воювали разом, закінчилися перемогою. Тому ключем до всього регіону, до його успіху є Україна.

Поляки ніколи не вірили, що Росія відмовилася від своїх імперіалістичних цілей. Росія не має демократичних традицій. Російська еліта здатна приймати абсолютно ірраціональні рішення, а Україна становить для неї екзистенційну загрозу.

Справа не в території, Росія — найбільша країна в світі. Росія не здатна прийняти простір свободи. Саме тому вона прагнула знищення Першої Речі Посполитої, країни свободи. Росія не могла собі дозволити, щоб Україна досягла успіху в економічному, соціальному, політичному плані.

Переважна більшість поляків поділяє наступні стереотипи про Росію: це надмірно централізована, корумпована, неефективна, жорстока і брутальна держава. Її армія поводиться так само. І це «хороші стереотипи», тому що вони правдиві. Всі війни з Росією були такими. Тіла вбитих в Ірпені виглядають так само, як тіла вбитих у Катині.

Росія планувала свої злочини. Росія взяла з собою в експедицію мобільні крематорії. Вони мали бути використані для приховування доказів знищення української еліти. Ідея полягала в тому, щоб обезголовити Україну і це був чіткий сигнал польській громадській думці, що нічого не змінилося. Росія краде дітей, так само, як це робив Третій Рейх, і як колись робила царська Росія. Росіяни є варварами — ось як поляки це сприймають.

Все це змусило поляків переосмислити свою політику, які тепер не можуть дозволити дати окупувати навіть клаптик своєї території.  Саме тому Польща купує сучасну важку техніку. У той же час, вона передає Україні наявну в неї зброю. Військова техніка в руках українських солдатів знищує російський потенціал. Жоден російський солдат, вбитий в Україні, жоден знищений танк не вторгнеться до Польщі.

Потенціал польсько-української співпраці є величезним

Російська загроза нікуди не дінеться. І ніхто інший, окрім Польщі та України разом, не має потенціалу, щоб зупинити її. Потенціал польсько-української співпраці є величезним.

«Фундаментальним національним інтересом, незалежно від того, хто буде при владі в Україні чи Польщі, є саме співпраця, щодо цього я налаштований максимально оптимістично», — наголосив Журавський вель Граєвський[2].

Спільний інтерес Польщі та Україною проявляється у побудові регіональної конструкції та залученні до неї США, а також у тому, щоб покладатися на співпрацю також з Великою Британією, Канадою і Скандинавією.

Потрібні війська НАТО на українсько-російському кордоні

Тривалий мир після вигнання російської армії з української території вимагає передової військової присутності провідних країн НАТО на російсько-українській лінії розмежування, тобто побудови системи передової присутності з американськими, британськими, канадськими та польськими військами на російсько-українському кордоні. В іншому випадку ця війна матиме тенденцію до відновлення, росіяни повинні знати, що відкривши вогонь, вони відкриють вогонь по солдатах англосаксонських держав і отримають повноцінну фронтальну відповідь.

Здатність Росії спровокувати нову війну має бути зламана

Перемога України має означати, що здатність Росії спровокувати нову війну має бути зламана. Йдеться не про окупацію Кремля. Йдеться про щось подібне до наслідків поразки Росії у війні з Японією 1905 року, коли російська політична система розвалилася. Ми також не знаємо, що станеться в Білорусі, з Придністров'ям, з Грузією. Вся російська система є крихкою, є потенціал, щоб думати про зміни.

Професор Журавський вель Граєвський також нагадав про візит Юзефа Пілсудського до Токіо у 1904 році, де майбутній перший голова відродженої польської держави склав японському уряду меморандум з ідеєю поділу Російської імперії за етнічними кордонами, в якому писав, що слабкість Росії — це її багатонаціональна структура і що слід заохотити народи Росії до незалежності. Політичний прометеїзм (ключову роль у формуванні якого відіграв  Пілсудський) вже давно був сильно представлений у Польщі. Метою було допомогти всім країнам на схід від на шляху до незалежності. І йдеться не лише про сусідів, але й про такі країни, як Азербайджан та Грузія.

Нації РФ прагнуть самовизначення

Треба зазначити, що сучасна ситуація дедалі більше розвивається в ще глибшому сенсі.

Під час п'ятого Форуму вільних народів пост-Росії, який відбувся 31 січня у Брюсселі в будівлі Європарламенту представники п'яти регіонів Росії (Уралу, Кенігсберга (Калінінградська область), Інгрії (Ленінградська область), Сибіру й Кубані оголосили про початок підготовки до референдумів за свою незалежність, намір воювати на боці України та просити допомоги в НАТО та ЄС щодо від'єднання від РФ та деколонізації Росії з метою «створення нової архітектури колективної безпеки в Європі та світі». Представники татарського, башкортського, чеченського, бурятського, ойрат-калмицького народів заявили, що майбутнє кожного звільненого народу та регіону має вирішуватися самим народом та регіоном на основі принципу самовизначення нації. «Досить годувати Москву! Досить дохнути за Кремль! Вихід лише один – голосуй за Незалежність своїх республік! Вибирай щасливе майбутнє для себе та своїх дітей!» – заявили вони. Депутат Європарламенту, у минулому міністр закордонних справ РП  Ганна Фотига від фракції Європейських консерваторів і реформістів також підтримала цю ініціативу[3].

У свою чергу, лідер Чеченської Республіки Ічкерія Ахмед Закаєв закликав до відродження Гірської республіки, яка в 1918-1919 роках була проголошена на просторі сучасних Чечні, Дагестану, Інгушетії, Осетії, Карачаєво-Черкесії, Кабардино-Балкарії. А Юлія Файзрахманова з Татарстану зачитала промову голови Всетатарського громадського центру Фаріта Закієва з пропозицією визнати незалежність Татарстану на підставі результатів референдуму 21 березня 1992 року та висунула ідею створення національного татарського батальйону, який бився б на боці України у війні з Росією. 

Як повідомив портал «Коментарі» з посиланням на Twitter колишнього радника міністра МВС України Антона Геращенка, у Росії нещодавно, створена організація під назвою «Альянс корінних народів», учасники якого хочуть домогтися відокремлення кількох регіонів від Російської Федерації, яка перебуває під впливом кремлівського диктатора та планують створити свої незалежні держави. Представники організації звернулися з особливим зверненням до жителів п'яти російських регіонів, яким дали такі назви: Чувашія, Карелії, Новгородська Республіка, Бєлгородщина і Воронезька Республіка та представили свій план, який передбачає проведення референдумів у зазначених областях[4].

«Ми хочемо сказати, що ми втомилися терпіти приниження життя в імперії, де наших людей відправляють на смерть, обкладають податками та намагаються позбавити їх свободи. Ми говоримо „ні“ мафіозному режиму і починаємо процес розпаду РФ шляхом виходу з неї через проведення референдумів про незалежність», — повідомляють представники організації «Альянс корінних народів». Цікаво, що в той самий день, 22 травня в представники Російського добровольчого корпусу та легіону «Свобода Росії» зайшли на територію Бєлгородської області з закликом протистояти путінському режиму.

Повернути Московії її кордони

На прикладі нещодавніх бєлгородських події, пов'язаних з бойовим рейдом РДК та легіону «Свобода Росії» американські аналітики вважають, що росіяни не можуть ефективно захистити свої кордони та не бачать нічого дивного у тому, що в Росії з'явився сепаратистських рух[5].

Цікаво, що свого часу Ю.Пілсудський на зустрічі з начальником японського Генштабу Ямаґатою Арітомо зазначав, що початок партизанської війни дозволить відволікти увагу влади Російської імперії та просив японську сторону про підтримку, в тому числі зброєю.

25 травня О.Лукашенко заявив, що Російська Федерація вже розпочала переміщення ядерних боєприпасів на територію Білорусі. Ця загроза адресована  не лише України, адже ще у 2009 році під час спільних російсько-білоруських військових навчань моделювався тактичний ядерний удар по Варшаві.

Ю.Пілсудський вважав, що позбавлена своїх завоювань Росія була б настільки ослаблена, що перестала б бути грізним і небезпечним сусідом. Сучасний «Прометеїзм 2.0» міг би зрештою сприяти успішному відновленню Московською державою її суверенних кордонів початку XV століття.