Такого приниження як зараз, США не знала навіть за Джиммі Картера. Мало було ганьбища в Афганістані, так ще й Іран завдав по посольству США в Іраку ракетного удару... І що США?.. А продовжують домовлятися з Іраном по т.зв. «ядерній угоді». Відчуйте різницю, при Клінтонах демократи роззброювали Україну, при тому що Україна не збиралась спонсорувати терористів і оголошувати джихад якійсь державі. Іран фактично плює в обличчя США, а США виплатили 11 млрд. доларів минулого місяця Ірану в рамках того договору при демократах коли в кріслі президента самозванець Байден. «Ядерна угода» США з Іраном буда започаткована демократами за часів президентства Обами. Я «вітаю» Ізраїль з такими «здобутками», особливо після того, як офіційне керівництво Ізраїлю не раз відзначалося антиукраїнськими випадами, то їм Степан Бандера не до вподоби, то УПА їм не до вподоби... Їхні «Сталеві куполи» в один прекрасний момент можуть не захистити Ізраїль. А Ізраїлю якось до шмиги те, що Іран і його проксі(Хесболла, ХАМАС), активно підтримуються РФ. Посередником в американо-іранських перемовинах є РФ. І це після того, що Байден називав Путіна військовим злоченцем і м'ясником. ДП США разом з «носорогами»(посіпаки демократів в складі РП США) завжди проводили з 1991 року завуальовану антиукраїнську політику. Це і ядерне роззброєння, це і сприяння Кучмі в побудові олігархічної економіки(саме за сприяння Клінтонів Кучма провів злочинну «приватизацію»). Окремо нагадую, що саме обов'язково при правлінні президентів-демократів у США починалися підніматися ціни на нафтопродукти. І Байден цю тенденцію підтверджує. Путін у своїх «хатєлках» занадто далеко зайшов, чим поставив своїх продажних західних компаньйонів у дуже незручне становище. Тепер європейські і американські компаньйони Путіна звісно його ж покарають. Питання чи не захотять вони спробувати зберегти будь-яким способом «єдіную нєдєлімую» залишається відкритим. А ознака того, що такий варіант є, це збереження високих цін на нафту і газ. Тим часом Іран через своїх проксі, хуситів, не дає знизитись цінам на нафту, бо останні завдали удару по саудівських нафтотерміналах. Так, РФ затиснута санкціями, і змушена продавати нафту і газ за занизькими цінами собі в збиток. Але зниження цін на нафту і газ унеможливило б продаж російської нафти б взагалі, адже пропозиція дешевої нафти остаточно б знівелювала б можливості РФ продавати нафту навіть по заниженим цінам. Своїм опором окупанту Україна «поламала хатки» не тільки московським планам. Дехто на Заході хотів просто «по-тихому» сплавити Путіну Україну, бо надто цінувалося бізнес-партнерство з РФ, та й в Путіна має бути щось серйозніше за ядерну зброю, — це компромат. Спроби врятувати РФ в нинішніх кордонах, хай і без Путіна, десь серед бізнесових і політичних кіл частини західних держав ще є. Водночас серед інших політчних кіл зріє розуміння того, що нинішня РФ має розпастися. Якщо британці це розуміють, то в США це розуміють тільки республіканці, а демократи навіть не готові до цього. Блінкен сам заявив, що у США немає стратегії з цього питання. Україна має знову «поламати хатки» закордонним «доброзичливцям», не тільки повернувши собі межі 1991, але й відхопивши собі частину території РФ, при цьому вийшовши на кордон з Казахстаном, при цьому взявши більшу частину поки що московського каспійського побережжя. Ми маємо не тільки повернути собі етнічні території, але й тримати під своїм контролем транспортні, особливо енергетичні потоки нафти й газу. Центральноазійським державам і Азербайджану з нами можна буде легко домовитись. Для більшої гарантії нашої безпеки на Північному Кавказі і Поволжі мають виникнути союзні нам держави. Московія має бути зменшена в території, але й посилення КНР нам теж зайве. Для балансу інтересів, було б дуже нівроку, якби залізничне сполучення з Європи через центральноазійські держави було зроблено з Індією. На заваді є ситуація в Афганісані, але подібні речі за бажання великих держав виправляються. Таким чином баланс економічних інтересів КНР і Індії унеможливлював би перевагу Пекіну. Поки ж ідіотизм американських і європейських лібералів вкупі із навіженістю і непередбачуваністю Кремля, не дають розвинутись старому доброму правилу західного капіталізму:"Живи сам і дай жити іншим"...
