Коли я вчергове цікавився історією Другої Світової війни, то помітив одну цікаву закономірність. Всі, хто мали союз з Москвою, або партнерські стосунки, погано закінчували. Що сталося з Гітлером після підписання т.зв. пакту Молотова-Ріббентропа?.. Він вляпався в дуже сумнівну авантюру, ставши основним винуватцем війни, після чого, зазнавши скрушної поразки, покінчив самогубством. Що сталося з Муссоліні, який хоч і не підписував пактів зі Сталіним, але мав дуже серйозні взаємини зі Сталіним? Адже Італія була не меншим постачальником технологій, чим Німеччина. Це і лідер «Ташкент», це і проектування есмінців класу «7-У», а ще проектування субмарин та ін. цікаві речі. Труп Муссоліні висів декілька діб догори дригом. Японія після Халхінголу зобов'язувалась не нападати на СРСР і уклала пакт про ненапад. СРСР навіть зпідтишка Японії нафту постачав під час війни(гарна «подяка» Сталіна за ленд-ліз союзникам). І Гітлер дуже просив Японію напасти на СРСР. Але в Токіо посилались на той самий пакт... Після перемоги над Німеччиною СРСР напав на Японію і ніхто ні за який пакт не згадував. Окремо слід згадати за Францію, Великобританію і США. Франція продавала технології СРСР і була окупована через напад Німеччини, яка теж постачала технології в СРСР і отримувала сировину. Великобританія потерпала від бомбардувань німецької авіації. Звідки в німецьких літаків авіабензин і авіабомби — не треба нагадувати? США ще до війни дуже щедро спонсорували СРСР технологіями. Після війни СРСР «віддячив» державам західної коаліції, плануючи розвязати проти них війну, попередньо викравши ядерні секрети. США, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія продавали СРСР технології зокрема ще й за зерно, що було відібрано в українців і там прекрасно знали, що в Україні голодомор...                                                                        Були держави що не просто не бажали мати ніяких стосунків з Москвою, але й активно воювали проти СРСР. Це Фінляндія і Іспанія. Їм обом прийшлось сутужно. Проти Фінляндії була розпочата війна, а в Іспанії СРСР спровокував громадянську війну. Іспанські і фінські добровольці воювали в складі німецьких збройних сил проти СРСР. Маннергейм і Франко прожили ще довге життя і користувалися авторитетом не тільки в себе вдома, але й в світі. Не тільки Муссоліні і Гітлер погано закінчили. Президент США Рузвельт, який був наївним бовдуром, вважаючи що СРСР і США можуть мирно співіснувати, помер за дуже дивних обставин, адже його ховали в закритій труні. Черчіль і де Голь не були такими наскільки наївними, можливо тому ще змогли продовжити політичну кар'єру... Взагалі, наївність дуже небезпечна річ в політиці, особливо, коли маєш справу з непередбачуваними союзниками чи партнерами. Зараз це знову актуально. Від «партнерських і дружніх» взаємин з Москвою програють всі, ті хто такі взаємини має. Розплата потім настає так чи інакше...                      P.S. На одному із сайтів у коментах під цим проти мене знову будуть писати бридоту... Тому хай не ображаються на те, що ці «нешаноVні доброZичливці» для мене і не тільки для мене є автоматично «ольгінцями», які вдають із себе патріотів...