Вчора виповнилося 83 роки проголошення незалежності Карпатської України, яка була до того частиною в складі довоєнної Чехословаччини. Невеличка держава навіть своб армію «Карпатська Січ» толком не встигла утворити, як тодішня Угорщина негайно розпочала проти новоствореної держави висловлюючись сучасною специфічною мовою, «спецоперацію по умиротворенню, демілітаризації та денацифікації». Угорські війська по завершенню цієї акціїї почали розправу над українськими військовими, та активістами. Угорщина прислала в Карпатську Україну 18000 військових, при тому, що тодішня угорська армія нараховувала 60000, при тому що так-сяк озброєних «січовиків» вдалося намобілізувати заледве до 1500. В нерівному бою переважна більшість українських військових загинула. Потім була наступна частина «спецоперації», «зачистка», в ході якої було вбито, в т.ч. різними тортурами, які застосовувались угорськими карателями 4500 українців. Офіційна Угорщина і досі не кається за вчинений геноцид проти українців Закарпаття.                                                                                                                                                                          Ясно що США, Великобританії і Франції було не до українців, уже те що ці держави постачали технології військового і подвійного призначення Сталіну, в обмін на відібраний в голодних українських селян хліб, вже є красномовним фактом. Гітлер хотів більш тісного союзу з Угорщиною, а ще тоді в Гітлера були дуже хороші взаємини зі Сталіним, адже треба ще було переділити Європу, тому із-за Карпатської України, про яку Сталін пожартував: «Букашка, которая хочет присоединить слона», він не збирався сваритися. Мало того, Гітлер натиснув на новоутворену Словаччину, щоб та уступила частину своєї території Угорщині. «Українському питанню» в світі були не раді тоді, не раді йому і тепер. Зараз Захід змушений звернути увагу на «українське питання» заради власного самозбереження. Що ж до Угорщини, то ні 1848-1849, ні 1956 роки її нічому не навчили. Нинішнє керівництво, на чолі з Орбаном, яке, втративши будь-яке відчуття самозбереження, діє за принципом «назло сусіду собі клуню спалю, щоб в нього хата згоріла», всіляко потурає і далі пуінським забаганкам, і якщо йде на підтримку санкцій проти РФ, то з явним небажанням, при тому продовжує саботувати будь-яку можливість передачі Україні озброєння(міністр закордонних справ Угорщини Сіярто заявив, що поставки зброї в Україну через територію не буде, тому що це шкодить безпеці Угорщини). Схожість терору угорських і московських шовіністів над українцями наводить на роздуми. Вагання керівництва НАТО щодо більш сильнішої допомоги Україні лише ослаблює НАТО і якщо нинішня колективна система безпеки в Європі буде порушена остаточно, то це може зіграти злий жарт і відносно Угорщини...