За жодного українського президента до Зеленського політична роль його офісу не була такою вагомою. Звичайно, такою вона стала з огляду на особливості характеру і світогляду як самого Зеленського, так і Єрмака. Бажання сконцентрувати всю владу в одних руках дало Україні безліч негативних наслідків у вигляді неймовірної корупції та відсутності професіоналізму в прийнятті важливих рішень. Відверто слабкий депутатський корпус Верховної ради, найслабший за всю новітню історію України, повністю втратив зв'язок з реальністю і не міг бути ефективним балансиром президенту. Кабінет міністрів України від безвольного Шмигаля до непомітної прем'єр-міністерки викликав тільки бажання розвести руками в жесті нерозуміння та насмішки. Однак ситуація почала докорінно змінюватися з моменту, коли Кирило Буданов перейшов до роботи в Офісі Президента. Саме його поява стала тим фактором, що почав нівелювати наслідки попередньої управлінської кризи.

 

В цих реаліях, де раніше ніхто не очікував серйозних зрушень в міжнародній політиці, а бравурні промови колишніх президентів та зусилля інституцій не давали результату, саме підходи нового керівника ОП дозволили переломити ситуацію. Тим більше, коли Україна воює зі страшним агресором, перспективи туманні, а майбутнє проглядається тільки через кривавий дим. Проте саме зараз вдалось почати предметно реалізувати давнє прагнення українців до об'єднання з європейською родиною. Відкрито перший кластер переговорів про вступ України до Євросоюзу.

 

Яку ж роль в цьому надзвичайно важливому зрушенні відіграв Кирило Буданов? Чому з ним асоціюють найбільші очікування в переговорних процесах?

 

Відомо, що Буданов не закінчував інститут міжнародних відносин, і не є кадровим дипломатом. Натомість, у колишнього керівника Головного управління розвідки є великий досвід збору, аналізу та опрацювання ексклюзивної інформації. Генерал Буданов спланував і успішно реалізував низку надзвичайно складних операцій в тилу противника. Маючи засторогу у вигляді потужної російської агентури в усіх відомствах України, керівник розвідки зміг не тільки зберегти секретність, а й використати силу ворога для досягнення мети у своїх операціях проти окупантів. Вміння приховувати власні мотиви, мету, певні слабкості своїх позицій, дали Буданову перевагу в багатьох протистояннях не тільки з агресором, а й переговорах з союзниками та партнерами. Ми багато чого не знаємо, і можемо тільки здогадуватись про те, куди приведуть багатоходівки українського політика і розвідника. Історія дасть відповіді на ті питання, які сьогодні закриті для загалу, і не тільки для нього.

 

Колись таємне стане відомим, і світ зможе повною мірою насолодитись красою гри на дипломатичній сцені талановитого актора і режисера Буданова. А зараз нам всім, як ніколи, потрібен і його талант, і його працездатність, і його досвід та холодний розум.