Скажу, що цей цикл я не планував і імпульс до його запису склався якось сам собою — мабуть стали даватися взнаки недосип та зловживаня усім тим, що його Берлін із легкістю та зручністю може запропонувати зацікавленим особам, таким, як мій давній бентежний друг Денис Нейман, бешкетник, що час від часу і зазвичай без попередження з'являється у моєму житті і на певний час перетворює його на карнавал. Так чи інакше, я пропоную результат на Ваш розсуд: не знецінюйте матеріал лише тому, що актори поводятся можливо не надто обивательсько-прийнятним для Вас чином — цілком можливо, що не вживай Денис наркотиків та алкоголю, не вештайся він нічними містами таких країн, що туди ніхто здоровоглуздий навіть і думки не мав би поткнутися, то міг би мій бентежний приятель бути членом клкубу Менса чи розробити нарешті робочу версію теорії глобальної справедливості. Але навіть при усіх його недоліках він неодноразово доводив не лише свої інтелектуальні здібності, а і непохитну вдачу діяти у відповідності до практик чесності і консистентності життєвого шляху, який він обрав. Власне, до відео:

Частина перша:

Частина друга — де автор майже засинає:

Частина третя, найадекватніша та послідовніша з усіх. натомість досить довга — англійською:

Частина третя, найадекватніша та послідовніша з усіх — українською, як і обіцяв; навіть довша за англійську версію, тому у двох частинах:

Ось, тож — маєте. Не кожноденна компіляція руснявих бездиханних тушок, пошматованих чи то з дронів, чи то розстріляних чергою з АК, зі смаком, від пуза, навхрест. Тут справа, панство, така, що досить скоро нам усім потрібно буде вирішувати цілком складні і комплексні питання, домовлятися, знаходити компроміси. Сидіння з дружиною за сніданком і розглядання 200-х москалів цьому не навчить. Нашим елітам потрібно буде формулювати «проєкти», «видіння України» на довгострокову перспективу, а усім нам, як членам громадянського суспільства, що здобули своє право голосу шляхом страшних жертв, потрібно буде вчитися дискутувати ці проєкти у спокійний, виваженний, беземоційний спосіб, а не звичною бездумністю фейсбуків-твітерів.

Робота, панове, буде для інтелектуалів; робота також, і може навіть складніша, адже така, що потребуватиме зусиль постійно, зусиль як повсякденної практики — буде і для нації. Так вважає мій обдовбаний кумпель. І, як часто і буває, у цьому я із ним цілком згодний.