Де є і чим займаються (українські) інтелектуали
Війну Росія вже програла. Нажаль, Україні необхідно руснякам це беззаперечно довести на полі бою, війну нам потрібно «дожати». Це — жертви, страждання, біль. Але це — можливість, що її завдяки жертвам дівчат та хлопців із ЗСУ, завдяки майстерності нашого командування, завдяки діям керівництва держави і нашої дипломатії, і, звичайно, завдяки духу і єдності нашого народу — це можливість, яку ми відчули як ту кров, на яку тепер йтимо до нищення, до перемоги.
Попереду нас чекає ще багато роботи, багато жертв. Численні питання є нагальними, невідкладними. Лиха та поневірянна триватимуть, мабуть, ще місяці, чи навіть роки.
І все ж, принциповий результат — перемога України і розгром Росії — сценарій вкрай реалістичний. А відтак, вважаю, що на часі займатися стратегічними питаннями, плануванням на далеку перспективу — така діяльність є вже не тільки прийнятною, а навіть необхідною, і необхідною конче. Підіймати теми, що не мають прямого відношення до повсякдення баротьби в Україні, а натомість закладатимуть фундамент долі, ролі нашої країни у світі після перемоги — настільки ж важливо, як і розгром ворога на полі бою. Це — питання абстрактні, фундаментальні, світоглядні. Вони не визначаються похапцем, а потребують ретельної розробки та дискусії, і цю дискусію необхідно починати вже зараз.
Мій Вчитель колись, році мабуть ще у 2010-му, так простувато під каву кинув фразу: ну, так чи інакше, скоро чи ні, але черга за Україною, ніколи у нас поки не було шансу, отож — тепер наша черга, така є історична справедливість. І я б ніколи не повірив, якщо б не все те, що коїться, але це — саме той шанс. Не тільки шанс перемогти, не тільки шанс гнати русню до Москви. Ні — усе набагато глобальніше. Ми маємо наразі шанс із такої собі середненької східно-європецської держави із гарними дівчатами, родючими землями та корупцією — ми маємо шанс стати глобальним гравцем, ширити свій культурний, інтелектуальній вплив, казати своє вогоме слово у світовій політиці. Фантастика, і, звичайно, далеко не гарантованість — але потенція! І для того, щоб це стало реальністю, українські інтелектуали мають узятися до роботи. Нажаль, наразі персоналій що опікуються такими питаннями можна порахувати на пальцях однієї руки.
