Трамп мав рацію, коли назвав Зеленського диктатором. Бо звання демократичного лідера стосовно небритого клоуна з манерами гопника виглядає недоречним. Коли права людей нахабно й систематично порушуються, відповідність правової  системи нормам демократичного світу викликає сумніви.

Зокрема українська держава не визнає право на відмову від військової служби в умовах війни, слідуючи шляхом нацистської Німеччини, а не вільних країн, у яких це називається conscientious objection (англ.) і не є злочином.

Під час II Світової Війни в Британії налічувалося 65 тисяч відмовників від військової служби через сумління. Їм пропонувались різні альтернативи: медицина, сільгоспроботи, волонтерство тощо. Зовсім інша ситуація була в нацистській Німеччині. Нацисти піддавали відмовників репресіям і запроторювали у концтабори, звідки шанс вийти живим був невеликий.

Совдепівські горе-юристи з подачі міноборони видали гору нісенітниць у дусі Геббельса. З погляду судових рішень зараз, Україна більше схиляється до практик фашистської Німеччини, аніж демократичного світу, відмовляючи у можливості не брати в руки зброю під час мобілізації.

Урядовою постановою про альтернативну службу зроблено виняток для низки церков, які сповідують пацифізм: свідки Єгови, адвентисти, баптисти та інші. Але йдеться про мирний, а не воєнний час. В даний перелік не входять православні, католики, греко-католики й лютерани. Владні юристи вирішили, що більшість вірян не заслуговують на альтернативні варіанти. Тим часом у демократичному світі дане право не обмежується конфесійною приналежністю.

Суди почали виносити вироки не на користь відмовників від військової служби через сумління і дають роз'яснення на межі абсурду, що альтернативна служба передбачена тільки в мирний час, а не під час мобілізації в умовах війни. Але в мирний час і воювати нема проти кого, немає ворогів, щоби вбивати, тому опція не застосовувати зброю проти когось не є опцією.

Які будуть наслідки? Якщо Україна йтиме за прикладом нацистської Німеччини стосовно свободи совісти та інших людських прав, то це боляче вдарить по її міжнародному іміджу. Можна сказати, вже вдарило. Її вважатимуть диктаторською країною. Допомога припиниться, а друзів і союзників, яких і так не сильно багато, не стане зовсім. Кінець рожевим мріям настане швидко.

Якщо послідовники Гітлера й Геббельса продовжуватимуть і надалі паскудити в юридично-правовому полі, ця держава матиме сумне майбутнє.