Молодій українській державі належить розвиватися, щоби стати дорослою. Так заведено, що вихованням молодших займаються старші. Воно може бути суворим або ні, залежно від обставин. Треба зі вдячністю сприймати турботу дорослих і розвинутих країн. Прийдеться багато уроків засвоїти, багато чому навчитись в процесі дорослішання.
Уроки історії ніколи не вивчаються належним чином, тому історія повторюється знов і знов. З мораллю — так само або ще гірше, бо їй не навчають у школах. А варто було б. Наприклад, що брехати є аморально, як і займатись розпустою або красти.
Бог мудрий і справедливий. Як дивовижно побудований усесвіт, творіння Боже. Багато чого нам незрозумілого, через що ми дратуємось і гніваємось, втрачаючи розум від злості.
Навіщо споконвіку відбуваються руйнівні війни за ресурси, владу або території? Сильні країни час від часу поводяться агресивно стосовно слабих. Щоби багатостраждальне людство навчилося цінувати мир як найдорожче, що може бути. Мир є благо, яке не падає з неба просто так, заради нього потрібні зусилля. Поганий мир краще доброї сварки — ця істина є вірною у всі часи. Не варто провокувати конфлікт на рівному місці просто так, тому що ми не такі, як вони. На тлі багатьох сучасних викликів людство повинно єднатись, а не розділятись.
Навіщо існують беззаконня й свавілля? Навіщо Бог дозволяє злодіям скоювати злочини? Беззаконники самі кличуть біди на свою голову й рано чи пізно отримають покарання. Заради чого? Щоби суспільство пам'ятало Закон Божий, цінувало його, знаючи, що це краще повного хаосу й засилля криміналітету.
Скільки жорстокості навкруги. В природі її ще більше. Хворого і слабого проганяють зі стада. Самці б'ються за самок і територію. Хижак вбиває жертву, не проявляючи милосердя. Ми повинні не обманюватися зовнішньою красою природи, а цінувати блага цивілізації, які роблять життя довшим. Доброта, милосердя, благодійність завжди в ціні, їх варто культивувати.
