Знов удари, обстріли, знову бої, руйнування й страждання. І так — щодня. Знову вічне питання: за що?
Стривожені обличчя перехожих на вулицях. Час від часу тишу розриває монотонне завивання повітряної тривоги. Вона лунає так гучно, що якщо ти ненароком опинився недалеко від репродуктора, приходиться затикати вуха, аби не оглухнути. Здається, барабанні перетинки ось-ось лопнуть. Дивно, як в будинках поруч із цим живуть люди.
Ніхто не знає, чого ще, якої біди чекати. Що принесе завтрашній день багатостраждальному українському народу? Ядерний вибух? Ще один Чорнобиль? Знищення всього? Голодомор?
Кінця краю не видно. Скільки ще? Але щоби ставити це запитання, треба спочатку відповісти на перше. Коли знатимемо свою провину, можливо, побачимо світло в кінці тунелю.
Минулі біди й страждання так само викликають запитання: за що? Дві світових війни. Мільйони вбитих. Чи зроблені правильні висновки?
Як вижити в країні, яка немов приречена? Куди втекти, аби врятуватися? Як жити перед лицем тотальної катастрофи, що насувається? За що?
Зате у наших ворогів будинки стоять цілі, і це факт. Там вирує спокійне життя, тишу не розриває повітряна тривога. Діти навчаються в школах, які не зруйновані. Підприємства та електростанції працюють. Немає мільйонів біженців, більшість яких жінки та діти.
Якщо Бог не врятує, то ніщо не врятує. Що означають сигнали, які ми щодня отримуємо з небес? Знаки й знамення — усюди.
Господь, який сотворив небо й землю, дав нам повітря дихати, воду для пиття, сонце, щоби насолоджуватися теплом, одяг та їжу.
Декому мало того, що дане Богом. Хочеться більшого, щоби жити красиво, комфортно та панувати над іншими. Якщо хтось заважає нашим інтересам — усунути.
Так само розмірковували фарисеї. Хотіли жити красиво, комфортно та панувати. Виявилось, що усунути конкурента — це одне, але неможливо усунути Бога.
Бог сказав: ви не праві. Надто возомнили про себе. Не вам, порочним істотам, панувати над людьми. Ваші фарисейські закони не є правильними.
Вбили Христа за правду. Недаремною була Жертва. Боговбивці повинні були отримати своє й отримали. Їхні послідовники та симпатики — так само. З того часу протягом століть розплачуються.
Хто на стороні боговбивць, несе провину. Іти проти Бога — небезпечно. Якщо життя Сина Божого не є неоціненним, то що казати про простих смертних?
Господь Бог і є Закон. Христос є Суддя, який вершить суд і правду. Не в потойбічному світі, а прямо зараз. Кожному по вірі й по заслугах.
На чиєму боці будемо ми у важкий для нас час?
