Таємниче зникнення літери -y-
Стан справ у різних сферах життя говорить сам за себе. Що здатні накуролесити ті, хто не відповідають посадам, які обіймають, громадяни відчувають на собі. Очевидно, чимало хто з депутатів і чиновників не на своєму місці.
Невігластво, некомпетентність не оминули навіть таку сферу, як орфографія, коли чиєсь суб'єктивне й поверхове бачення встановлено директивою як правило обов'язкове для всіх.
Один мій знайомий нещодавно отримав паспорт, замість паперової книжечки — пластикову ID-картку. Технології ідуть уперед. ID-картка містить ім'я та прізвище латиницею, створюючи враження, ніби ти громадянин цілого розвинутого світу, що теж приємно. Живи й радуйся, пишайся, що ти українець і живеш в чудовій країні. Але замість радості юний громадянин України був розчарований. Його прізвище, як у багатьох українців, має закінчення -юк, яке латиницею зазвичай пишеться -yuk, але в паспорті перетворилося на -iuk. Чому зникла літера -y-?
За правилами, встановленими Верховною Радою, типово українське закінчення -юк при транслітерації тепер передається як -iuk. Недолугий закон також вимагає писати -ia-, -iо- там, де завжди в подібних випадках писалося -ya-, -yо-.
На сайті міграційної служби є сервіс перевірки транслітерації і показує саме ту, яка буде в ID-картці. Процес автоматизований, щось змінити, підкоригувати не вдасться. Корольов у них Korolov, а не Korolyov, як має бути. Віктюк — Viktiuk, а не Viktyuk. Петлюра — Petliura, а не Petlyura, хоча авторитетна Encyclopedia Britannica подає саме останній варіант. Афанасьєв — Afanasev, хоча скрізь в Iнтернеті пишеться Afanasyev. Бєляєв матиме в паспорті Bieliaiev, замість звичного Belyaev. В багатьох прізвищах, літера -y- замінена на -i- або зникла зовсім.
Це все одно, що замість Віктюк, Гандзюк, Тетяна, Наталя, вимовляти Віктіук, Гандзіук, Тетіана, Наталіа, на що здатні пацієнти психлікарні з симптомами мовного розладу, а не нормальні люди.
Пояснення для тупих горе-філологів
Латина як така — мертва мова, нею ніхто не розмовляє, використовується лише в науці, зокрема в назвах рослин і тварин. Писати імена та прізвища людей латинською мовою — це безглуздість, яка не має сенсу. Або якщо є бажання розсмішити весь світ. Хоча багато слів запозичено з латини.
Інша річ — латинська система літер, так звана латиниця. В тому чи іншому вигляді використовується в багатьох мовах світу, з яких найпоширеніша мова міжнародного спілкування — англійська.
Спробуймо пояснити тупим горе-філологам суть речей. Світ, у якому ми живемо, існує завдяки порядку в ньому. Кожен предмет, явище виконує певну функцію, має свої особливості й відмінності. Якщо щось існує, значить, воно потрібне. В латиниці літера -y- означає не те ж саме, що -i-. Від слова зовсім. Це пов'язано з різницею між голосними і сполученнями голосних. Наші букви -я-, -ю-, а також російська -ë-, якій відповідає українське -ьо-, при транслітерації передаються як -ya-, -yu-, -yо-. Це прості звуки. Приклади: Тетяна — Tеtyanа, Роман Віктюк — Roman Vіktyuk. Натомість -ia-, -iu-, -io- служать для позначення звукосполучень. Наприклад, в слові Ukrainian -ia- читається не [я], а як дифтонг. Вони дуже характерні для слів зі стародавньої латини і наукової мови. Arian, Claudian, Favian, Valentinian, Killian – [іa]. Ignatius, Alexius, Natrium, opium — [iu]. Albion, Orion, Mediolanum, Demetrios, Parmenion, trio, audio — [io].
Загальноприйняті норми транслітерації
Можна не ламати собі голову, а для перевірки скористатись сервісами транслітерації з кирилиці на латиницю на відомих і визнаних сайтах в Інтернеті. Наприклад, на сайті stevenmorse.org показано алфавіт, де поруч з літерами -я-, -ю-, -ë- вказано їхні еквіваленти -ya-, -yu-, -yо-. Все, крапка. Ніяких -ia-, -iu-, -io- там немає, тому що не може бути. Ідемо далі, вводимо Ванюша, отримаємо Vanyusha, Віслюк – Vіslyuk, Наталя – Natalya, Бєляєв – Belyaev. Чітко, зрозуміло й просто.
Для підтвердження варто подивитись написання прізвищ представників діаспори, які мешкають у Великій Британії, США, Австралії і є громадянами тих країн, або вживання в Інтернеті. Але в Україні чомусь вирішили мати свої правила, попри загальноприйняту практику.
Некомпетентна влада – горе країни
Як кажуть, п'яна мати – це горе сім'ї. Безмозглі депутати й чиновники – проблема всього народу. Незрозуміло, навіщо вигадувати, коли є усталені норми. Треба прийняти загальноприйняті правила, але руки чешуться, ой як хочеться поекспериментувати. Хотіли показати, які вони круті філологи, що аж вивчили латинський алфавіт. Натомість, в черговий раз зганьбилися. Вочевидь, маємо кричущий випадок невігластва на законодавчому рівні.
А що ж міграційна служба? Справа в тім, що пояснити тамтешнім працівникам, що треба писати так, а не інакше, не вдасться. Будь ви хоч член академії наук з філології, чиновники не будуть слухати. При заповненні анкети на отримання внутрішнього або закордонного паспорта людина не вирішує написання власного імені та прізвища. Написати в анкеті можна що завгодно, але кінцевий результат буде такий, як вирішить Його Величність Чиновник згідно з інструкцією.
Наслідки неправильного написання
Усім носіям і шанувальникам літери -y- є над чим замислитися. Варіанти з цією літерою більше відповідають нормі. Люди будуть користатись своєю транслітерацію, ігноруючи офіційну, яка є помилковою.
Мій приятель — науковець зі стажем, чиї статті публікуються закордоном. Його прізвище, визнане в науковому світі, тепер має інше написання. Він не знає, що робити, коли прийдеться обмінювати паспорт. В ID-картці буде одне, авторське – інше. Він солідний вчений і не прагне стати посміховиськом в очах інших.
Хтось скаже, все це дрібниці і не має значення написання латиницею імені та прізвища, аби лиш людина була гарна. Але проблеми можуть виникнути при укладанні документів, бронюванні готелю і в інших випадках під час подорожей. І взагалі, навіщо потрібен хибний варіант, якщо за кордоном використовуватиметься інший, більш правильний. З легкої руки вітчизняних горе-філологів, пред'явитель ID-картки стане посміховиськом на весь світ.
На Заході люди не такі неосвічені й тупі, як депутати й чиновники в Україні. Кожна дрібниця має значення. Хто подивиться, здивовано спитає, чому стоїть літера -i- там, де повинна бути -y-. Приїжджий з України буде змушений виправдовувати безграмотність влади, яка видала документ.
Подобається чи ні, є закони й правила цивілізованого світу, яким ми мусимо слідувати. Розмови часів Кучми про те, що українці мають «свій особливий шлях», відійшли у минуле. Всі успішні країни досягли успіху, прямуючи єдиним магістральним шляхом з відповідними законами й правилами.
