В минулі роки поводження хитрих політичних ділків з електоратом нагадували умовляння старого залицяльника: «О, як ти прекрасне, невинне створіння. Я любитиму тебе, а ти люби мене й голосуй».
Звідси пішли казки про найкращу країну, найпрацьовитіший, найволелюбніший, наймудріший нарід, найкрасивіших у світі жінок, найродючіші чорноземи. Лише критично налаштовані громадяни бачили різницю між похвальбою та реальністю. Наприклад, врожайність гектара «найродючіших чорноземів» ніколи не сягала рівня європейської. Згідно із законами жанру, лохторат повинен вірити в безмежні багатства заховані в українській землі.
Залицяння іноді обертаються трагедією. Згадаймо, що сталося з шевченківською Катериною, яку можна вважати уособленням України. Головна героїня покохала якогось чорта, який залишається за кадром, бо справа не в ньому, а в ній. Напевно він добряче пройшовся їй по вухах, навішав локшини по саме не хочу. Результат: глибоке розчарування, особиста трагедія, вбивство власної новонародженої дитини й самогубство. Вона стала жертвою зла, але не невинною.
Дурість не позбавляє вини, а навпаки. За дурість іноді б'ють або кожен розплачується по-своєму, отримуючи від життя суворі уроки.
Людина від народження вже винна. Немовля народжене в гріху, в результаті блуду, не може бути невинним.
Не буває ані невинних дівчат, ані невинних хлопців. Один школяр списує у сусіда контрольну, а інший полюбляє лапати сідниці дівчат. Через надто прискорений сексуальний розвиток, деякі підлітки починають займатися сексом, не досягнувши повноліття.
Відповідати перед Богом прийдеться всім. Потрібно спуститися з небес, де ми любимо літати у солодких мріях, на грішну землю. Інакше падати з висоти буде боляче. Треба починати з визнання провини й покаяння.
Україна є жертвою, але хто сказав, що невинною? Якщо так, виходить, що й особи, які мали владу останні роки, також невинні. Це абсурд.
Не є невинною країна з шаленим рівнем корупції, де держава оббирає бідних, де значна частина населення живе за межею бідності, а інша жирує.
Не є невинними ті, хто закривають очі на корупцію, вважаючи своєрідною національною традицією.
Не є невинною країна, де пов'язані з владою шахраї крадуть величезні кошти шляхом виведення на підставні фірми. Зароблене лікарями, вчителями, простими робітниками наповнює кишені ушлих ділків. Де тут справедливість?
Не є невинним держслужбовець з кількома громадянствами, елітною нерухомістю і статки якого перевищують офіційну зарплатню.
Не є невинним суддя, який відпускає під заставу високопосадового корупціонера, після чого той безперешкодно перетинає кордон і стає недосяжним для правосуддя.
Не є невинними продажні депутати, які отримують винагороду від олігархічної мафії і приймають закони в інтересах лише олігархів.
Не є невинним президент, який без сорому бреше на весь світ про відсутність корупції, попри численні факти та міжнародні експертні висновки, які вказують на протилежне його словам.
Не лише можновладці, продажні чиновники, судді, депутати, а й народ теж винен. Кожен народ заслуговує на владу, яку має, і по-своєму несе відповідальність.
Іноді складається враження, що це не держава, а бісівський вертеп, де чорт чортом поганяє. Решта громадян оплачує цей вертеп податками, тому опосередковано несе відповідальність.
Ніхто не скасовував таку річ, як воздаяння. Якщо не працює звичайне юридичне правосуддя, вмикаються сили вищого порядку. Коли ми вже зрозуміємо.
Воздаяння — це не лише про потойбічний світ, а й про тутешній. Воно починається тут і зараз. Неважливо, з якої сторони воздаяння прилетить, із півночі, півдня, заходу або сходу, головне, що обов'язково прилетить, щоби декому стало гірше. Щоби негідники повернулися на грішну землю, замість літати подумки в небесах, де для них немає місця.
Після довгих років кривавої війни, коли все навкруги перетвориться на місячний ландшафт, буде неважливо, хто на кого напав перший. Важлива суть. Дивлячись на результат у вигляді руїн та випаленої землі, інші народи скажуть: то була країна, яку покарав Господь.
