Неадекватне сприйняття реальності призводить до неадекватної поведінки й вчинків, несумісних з мораллю. Звідси корупція, свавілля, ненависть до ближнього, життєві помилки та навіть психопатія. Людина хотіла б бути доброю, але таргани в голові заважають цьому, інша назва — демони. Вони не дають усвідомити реальність сьогодення, не кажучи про розвиток мудрості.

99% фахових філологів у світі можуть погодитись, що «Велесова книга» є майстерною фальсифікацією. Показовий приклад того, що неоязичники не здатні ні на що, окрім продукувати фейки, плодити тарганів і заселяти ними голови українців. «Велесова книга» популярна серед російських націоналістів, що також не може не насторожувати.

Шарлатани, конспірологи, псевдопророки, ворожки, автори альтернативної історії та інші слуги Антихриста масово з'являються у складні часи. Чого вони не понапридумують, щоби запудрити людям мізки. Кого тільки не висувають на роль пращурів українців: трипільці, шумери, скіфи, іранці, арії, індійські брахмани. Хіба що інопланетян не вистачає до купи.

Кажуть, Індія — колиска народів. Один мій знайомий, побувавши в Індії як турист, так висловився про тамтешнє населення: «Стільки циган, зібраних в одному місці, я ніколи раніше не бачив». Людина пережила шок. Звички у них своєрідні. Особливо це стосується антисанітарії. Діти борсаються у калюжах.

Скіфи, сармати, готи, гуни, монголо-татари увійшли в історію як варвари, які стали відомими своїми варварськими вчинками. Відрізати голову супротивнику — це неестетично й некультурно. Як і вершити суд і правду за допомогою меча. У варварів своєрідні уявлення про естетику.

У ЄС і НАТО нас не беруть. Іди та доказуй усім, що ти не варвар, щоби тебе прийняли у культурне співтовариство. З купою тарганів у голові доказати щось важко. На відміну від варварів, цивілізовані люди не такі наївні та довірливі. Вірити варто Богові, а щодо людей треба дивитися не тільки на слова, а й на діла.

Нащадки козаків, слов'янофіли, германофіли, франкофіли, східняки, західняки, — кожна частина цілої різнобарвної публіки по-своєму бачить майбутнє України, але не може претендувати на монопольне право формувати суспільну думку.

Уся земля належить Богові, який її сотворив. Коли нас не стане на цьому світі, інші житимуть на українській землі. Що ми залишимо після себе? Який плід діянь передамо нащадкам? Або ти створюєш добро, або виникає запитання, навіщо ти живеш.

Пізнавальний процес передбачає наявність двох учасників. Двох, а не одного. Об'єкта, який отримує знання, і суб'єкта, який його передає. Це діалог. Якщо взяти релігію, відбувається діалог з Богом, який дає Знання. Але щоби мати знання та мудрість, треба позбутися тарганів у голові.