Поки народи з'ясовують стосунки між собою, світ поступово наближається до катастрофи.
Боротьба зі змінами клімату виявилася пшиком. Гасла так і залишились гаслами. Ніщо не зупинить підвищення температури на планеті, зникнення природних ландшафтів й вимирання багатьох видів рослин і тварин. На жаль, це реальність і той випадок, коли хвалена західна демократія є безсилою.
Прикладом, до чого ведуть зміни клімату, є загибель шумерської цивілізації. Шумери були грішними людьми, політеїстами і язичниками, що спровокувало гнів Божий. Тривала посуха протягом кількох десятиліть призвела до депопуляції, а центри цивілізації змістилися в більш сприятливі для життя місця. Замість квітучих шумерських міст, які колись давно процвітали, сьогодні нежива пустеля й марсіанські краєвиди.
Плата за гріхи людства може бути високою, якщо воно не досягне єдності перед сучасними викликами. Проблема в тім, що не існує єдиної стратегії або плану дій через соціальні, національні, політичні, регіональні й релігійні відмінності.
Шлях до єдності починається з єдиної для всіх, правильної віри, про що знав святий патріарх Авраам, який був родом з шумерського міста Ур і першим релігійним реформатором, прабатьком трьох монотеїстичних релігій — юдаїзму, християнства й ісламу, які називаються авраамічними релігіями.
Виявляється, за часів Авраама, коли не було християнських Церков, за два тисячоліття до проголошення Нікейського символу віри, вже існувала віра в єдиного Бога як основа благочестя, праведності, мудрості, святості. Це свідчить про те, що більшість доктринальних і обрядових розбіжностей, які виникли з часом, не є сутнісними.
Ми звертаємось до прадавньої історії, щоби зрозуміти, як і коли сталося так, що цивілізація розкололася на шматки, втративши духовні орієнтири. Напевно вона була такою зі самого початку, а її розвиток і є шляхом до Істини, яка одна, і тому шляхом до єдності. Відтак св. Авраам випередив свій час на тисячоліття вперед.
В особі св. Авраама, який напряму розмовляв з Богом, юдеї, християни й мусульмани мають спільного духовного батька, і визнання цього може сприяти подоланню розбіжностей.
Основоположним елементом авраамічної віри є уявлення про Творця всесвіту, який дбає про кожну людину, і особисті стосунки з Богом.
Усесвіт створено раз і назавжди без участі людей. Це дивовижне диво ніхто не в змозі повторити. За допомогою віри багато чого можливо, навіть чудеса, але ще ніхто зі смертних не спромігся створити заново небо й землю. Ніде у священних текстах про це не йдеться.
Політичні, національні та інші умовності, які розділяють людство, не можуть бути дорожчими за створений Богом світ, включно з небом і землею, чистими повітрям і водою, зорями на небі, лісами, степами, ріками й озерами. Треба цінувати й дякувати Творцю за все.
