Згадується казка про лису й ворону, якій Бог послав шматок сиру. Це нетлінна класика, історія про всіх нас. Дуже повчально.
Коли вас щедро осипають компліментами, будьте обережні. Не варто вірити брехунам. Вони брешуть не просто так, а з корисливою метою. Можна втратити гроші, власність і навіть життя.
Шарлатани, яких розвелося багато, розказують те, що неосвічені й недосвідчені слухачі хочуть почути. Цей підхід спеціально розроблений психологами для маніпулювання свідомістю. Спочатку — вимкнути критичне мислення.
Наприклад, щоби хворий забув про свої хвороби, намагаються переконати, що він ніби здоровий. Мовляв, живи, люби самого себе, насолоджуйся своїм тілом. Забий на хвороби, не псуй собі настрій, бо головне на світі, щоби настрій був гарний.
Товстунам з системними хворобами, пов'язаними з діабетом та ожирінням, пропонують, замість жорсткої дієти, не відмовляти собі ні в чому. Мовляв, не переймайся проблемами зі здоров'ям. Зайвий бургер ніколи не завадить, якщо хочеться. Або два-три. А краще — п'ять. Життя дане для насолод. Запечена курка зі хрумкою скоринкою створена саме для тебе. Живи, насолоджуйся. Ти маєш право. Ти — вільна людина.
Існує практика, коли лікарі приховують правду від смертельно хворих пацієнтів про їхні діагнози. Вважається, що так буде краще. Але насправді лікарі в таких випадках бояться визнати свою безпорадність.
Втрачене здоров'я не повернеш. Потім буде пізно, але кого це хвилює? Пацієнт помре від проблем зі здоров'ям, без свідомих зусиль у боротьбі зі хворобою, про яку йому не розкажуть, зате перед смертю не повідає нікому про неякісне лікування.
Та ж сама метода роками використовується на масовому рівні, щоби вішати локшину суспільству. Найпрацьовитіший, найволелюбніший, наймудріший народ. Найкрасивіші жінки. Найбагатша країна. Найродючіші чорноземи. (Хоча врожайність з гектара «найродючіших» чорноземів чомусь поступається європейській).
Гасла про незламну країну та непереможний народ стали модними останнім часом. Але добре відомо, що незламних не буває. Здатне ламатися все, і люди — теж.
Поширена думка, що брехати — нормально для людського роду. Брешуть, навчаючись робити це змалку. Така особливість природи людини, реальність, з якою новомодні спеціалісти з етики радять змиритись.
Різного роду побрехеньки руйнують взаємоповагу й довіру. Ось чому Апостоли закликали християн не брехати, а говорити правду один одному й висловлювали радість, якщо так було насправді.
Лише незадоволення собою, усвідомлення, що ми грішні, дає можливість не піддаватись солодкій брехні та зберігати адекватне сприйняття реальності.
Не варто вірити брехливим шарлатанам, а варто вірити лише Богу одному.
