Внаслідок бойових дій і руйнування житла, щомісяця сотні й тисячі українців стають безхатченками. Яка їхня доля, як їм живеться, ніхто до ладу не знає. Де табори біженців, які повинні бути? Які програми переселення держава здатна запропонувати?
Зрідка з'являються розповіді про ветеранів, які стали інвалідами, але їхні скарги, біль і проблеми, яких чимало, майже ніколи не афішуються, а частіше замовчуються.
Головні теми ЗМІ стосуються політичних інтриг, а не життя-буття народу.
Журналісти іноді не то жартома, не то намагаючися здобрити гірку правду іронією, говорять, що їхня професія є другою найдавнішою. Першою найдавнішою професією, як вважається, була проституція. Між першою і другою є багато спільного.
Як серед повій цінуються тілесні принади, так серед працівників інформаційної сфери — легко підвішений язик, здатний ляпати, що завгодно, аби лиш не торкатися суті.
Важко назвати об'єктивністю використання вибіркового принципу у поданні інформації. Наприклад, як хтось створив успішний бізнес з нуля, хоча насправді йдеться скоріше про винятковий випадок, ніж закономірність. Поза кадром залишається чимало протилежних історій, коли бідолахи втратили все через наївну віру в капіталізм і чесні правила гри, яких насправді немає. Правила гри існують у футболі, шахах і шашках, а не там, де панує жадоба наживи.
Можна тільки гадати, скільки нещасних загубили собі кар'єру, зіпсували своє життя після того, як вирішили ризикнути, повіривши казковим історіям про успішну підприємницьку діяльність, які тиражують на шпальтах видань.
ЗМІ є інструментами масової брехні, створюючи викривлену картину реальності. Їх не цікавлять історії тих, хто належать до нижчих шарів населення, не розкажуть, як люди опиняються на вулиці без засобів для існування, бо подібні історії псують привабливу картинку.
Те ж саме стосується будь-якої країни. Не прийнято широко афішувати кількість наркоманів у США або тих, хто не можуть оплатити медичну страховку, кількість безхатченків та американців, які ночують у власних автівках, бо не мають грошей на нормальне житло.
Продажні медіа навіть не приховують свою залежність від господаря, який диктує, як треба висвітлювати ту чи іншу тему. Вони свідомо уникають правди заради брудних грошей, які хазяїн платить, і не відчувають страху перед Богом за брехню.
Не треба вірити брехунам. Біблія залишається чи не єдиним джерелом правди про те, що земний світ не є Раєм, про біль, страждання, покарання за гріхи тощо. Не дивно, що святі й праведники часто шукали спокою в усамітненні.
Засилля брехні — одна з ознак наближення кінця світу й судного Дня.
