Мені цікаво все нове. Не люблю банальностей. Пишу переважно не для того, щоби переповідати почуте від інших, як папуга, якісь хибні масові стереотипи й дурниці, а що було відкрито мені.
Багато званих, але мало обраних для небесного життя. Факт є фактом, обрані не в більшості на цьому світі, а в переважній меншості. Вони не ті, хто тільки моляться чи повторюють ім'я Боже, а більше нічого не вміють. Обрані — ті, хто розуміють. Більшість не розуміє, тому повно нісенітниць.
Імовірно, дехто здивується, але існує стереотип, що віра в Бога пов'язана із затхлим консерватизмом, неприйняттям змін і реформ, фаталізмом, відсутністю логічного, раціонального мислення. На жаль, часто і так звана Церква буває не найвищому інтелектуальному рівні й сприяє даному стереотипу, далекому від правди.
Що значить західна культура й віра, західний образ мислення, світогляд, система цінностей? Існує обивательський погляд на речі, типу, Європа і взагалі Захід — футбол, кава, вино, піца, відкриті жінки, демократія.
Але є щось більше. Вважається, є дві найфундаментальніші, найвпливовіші книги в західній літературі, які визначили історію цивілізації. «Метафізика» Арістотеля й Summa Theologiae Томи Аквінського. Обидві мають велике значення в християнстві.
Ще Арістотель писав, що Бог є вічний Двигун, який рухає все. Це означає, що в основі духовності мусить бути не статика, а динаміка. Арістотель як засновник науки метафізики протягом століть служив авторитетом для провідних теологів і мислителів, на нього багато посилається Тома Аквінський в Summa Theologiae.
Ми самі можемо помітити, світ не стоїть на місці. Світ рухається, розвивається під впливом божественної рушійної Сили. Значить, саме такою і є воля Божа, саме так і повинно бути.
Існує версія, що етимологія слов'янського слова «Бог» пов'язана зі словом «біг» й акцентує увагу на динамічному аспекті.
Вчення Ісуса Христа було багато в чому революційним як виклик застарілим традиціям і стереотипам. Священна книга християн «Новий Заповіт», по суті, є антитезою «Старого Заповіту». Новий — значить свіжий, оновлений, більш сучасний і адекватний реальності, водночас більш відповідний Божому Духу.
Символічно й показово те, що життя Ісуса не було сидінням на одному місці. Спаситель не мав своєї резиденції, де міг би приймати вірян, а навпаки, сам ішов до людей, бувши в постійному русі, постійно на ногах.
Саме життя не є статичним. Життя є рух. Ми живемо, допоки в нас б'ється серце, циркулює кров, передаються нервові імпульси. Коли зупиняється хід фізіологічних процесів, настає смерть, спочатку окремих клітин, потім цілого організму.
Рух уперед у вигляді розвитку є прогрес. Людство змушене розвиватися, щоби вижити. Розвиток цивілізації є необхідною умовою її існування. Справжні християни дивляться вперед у майбутнє, а не назад у минуле. Майбутнє несе порятунок для одних, Божий Суд і покарання для інших.
Християнство не є затхлий, дрімучий консерватизм і фаталізм, як вважає дехто, а навпаки. Варто згадати імена видатних вчених, які були християнами й водночас відкривали нове, розвивали науку, продвигали прогрес.
Ось лише декілька імен: Блез Паскаль, Ісаак Ньютон, Роберт Бойль, Готфрід Лейбніц, Леонард Ейлер, Майкл Фарадей, Грегор Мендель, Джеймс Максвелл, Бернард Ріманн, Карл Гаусс, Алессандро Вольта, Джозая Гіббз, Самюель Морзе, Джозеф Томсон, Вернер Гайзенберг, Джон Екклс.
Всі вищеназвані були видатними вченими, яким не бракувало ясного критичного мислення і водночас з біографічних відомостей про яких відомо, що вони вірили в Бога, дехто навіть писали теологічні трактати або статті про зв'язок науки й релігії, про роль Провидіння в усьому, що відбувається в матеріальному світі.
Біографи Ісаака Ньютона встановили, що він більшу частину свого життя провів у вивченні релігійних текстів, аніж у зайнятті фізикою й математикою.
Біолог, творець теорії еволюції Чарльз Дарвін мав таку сильну віру в Бога, якій багато хто міг би позаздрити. Нікому не могло спасти на думку вважати його атеїстом. Були дискусії щодо теорії Дарвіна, але ліберально налаштовані представники духовенства сприйняли її схвально як відображення плану Божого Провидіння стосовно біологічних істот.
Саме християнство змінюється, прогресує, відбувається переоцінка багатьох цінностей. Речі немислимі кілька століть тому, поступово стають буденністю.
Якщо взяти сімейні цінності в їх традиційному уявленні, все це існувало і до Христа. Язичники цінували сімейний побут, молилися ідолам, щоби мати більше дітей, бездітність вважали чи не прокляттям. Але ми не язичники.
Дещо інше — християнська сім'я, яка є групою вірян, об'єднаних духовно. Народжені Духом є брати й сестри, члени одної великої родини во Христі.
Хто по-справжньому живе, цінує життя, не нехтує своїм часом, плодотворно використовує кожну хвилину, той не даремно перебуває на цьому світі. Це можна назвати словом служіння. Саме до служіння закликає нас Господь.
Християни різні, існує декілька різних конфесій, жодна з яких не представляє істину в останній інстанції. Можна спрогнозувати появу нових християнських конфесій в майбутньому, що є природним процесом і теж може свідчити про розвиток.
