Якщо є носії певної ідеології, значить, присутня і вона сама. Ідеться про ідеологію націонал-соціалізму, синонімом якого є нацизм, який виправдовує злочини расовою теорією. Пости в Інтернеті грають не останню роль, а ще є екстремістські групи в соцмережах.
Коли індивід вважає себе вище Закону Божого, то легко може встати на злочинний шлях. Але злодії-одинаки є великою рідкістю. Скоювати злочини зручніше колективом, сколотивши банду. Вовки нападають зграєю, а злодії організовуються в злочинні угруповання. Об'єднавчим фактором служить спільна ідеологія, як от расова теорія.
Гітлер зі своїми поплічниками прийшов до влади в Німеччині в 1933, граючи на національних почуттях, використовуючи націоналістичну риторику.
В Україні та деяких інших країнах відбувається схожа гра на національних почуттях, хіба що немає єдиного харизматичного Фюрера. Чимало хто тільки чекають його появи, щоби потім було на кого скинути всю відповідальність, як на цапа-відбувайла. Українські ЗМІ перенасичені націоналістичною риторикою, особливо у блогах.
Метою нацизму було збагачення шляхом пограбування, рабської експлуатації та масового знищення людей. То була глибоко продумана й організована злодійська система, яка дозволила створити конвеєр зі скоєння злочинів. Награбоване багатство текло рікою, поки поразка в II Світовій війні не поклала цьому край.
Пошуки простих рішень при нерозумінні, що їх не буває, сприяють розповсюдженню неонацизму в сучасному світі. Він є визнаною проблемою в ЄС, а в Україні такої проблеми нібито не існує, хоча вона є помітною. Її не хочуть помічати, бо надто незручно. Легше заперечувати подібні розповіді, називаючи вигадками кремлівської пропаганди. Легко й просто, без зайвих дискусій. Але якщо в Кремлі скажуть, що небо голубе, це теж треба вважати кремлівською пропагандою?
Неонацизм на підйомі по всьому світу і викликає занепокоєння в ЄС. Чому його не може бути в Україні, якщо воно майже скрізь? Вшанування вояків дивізії СС «Галичина», марші ультраправих націонал-радикалів, використання певних символів та гасел є зовнішніми проявами даного явища. Диму без вогню не буває.
В останні роки провідні західні видання зазначали, що проблема неонацизму в Україні дійсно існує. Ключовим елементом, як завжди, є расова теорія, яка заперечує рівноправ'я, принципи демократії і може служити мотивом для скоєння протиправних дій. Чи не на кожному сайті в Інтернеті є розповсюджувачі подібних ідей.
Якщо є носії радикальної ідеології, значить, у даному місці існує і сама дана ідеологія. Вона росте, поширюється і прокладає собі шлях на верхівку влади. Потрібна роз'яснювальна робота для розвінчання хибних ідей і правильного вивчення історичних уроків.
