Велосипед, залишений просто так на вулиці, з великою ймовірністю хтось поцупить. Крадійство є неминучим злом, проти якого існують перевірені засоби. Найкращий із них — не залишати свої речі де попало.
У покинутий будинок на околиці села рано чи пізно хтось залізе, а ділянка землі стане об'єктом зазіхань.
Дружина, яку не любить, не поважає чоловік, тримає за скотину, скоріше за все, знайде собі кращого чоловіка, хоча релігія не схвалює розлучення.
Якщо народ не дбає про свою землю, щоби вона процвітала й люди мали гідний рівень життя, знайдуться інші охочі подбати про цю землю, хоча загарбництво суперечить міжнародним законам.
Неминуче зло тому й називається неминучим, що настає з невмолимістю законів логіки. Якщо А, то буде Б. Це не змінити. Споконвіку так було й так буде. Залишається прийняти реальність такою, як є, зробити висновки й не повторювати помилок.
Якщо існує чіткий зв'язок між фактами А і Б, намагання розірвати його подібні до биття головою об стіну. Єдиний вихід — в подальшому усувати причину. Якщо не буде А, то не настане й Б.
Оцінювальні судження про поняття добра й зла широко використовуються пропагандою. Ті, чий розум застряг в парадигмі двох крайностей, втрачають здатність адекватно мислити й стають жертвами професійних маніпуляторів, які вміють грати на чужих емоціях.
Хто для одних є культовою фігурою, для інших — злодієм. Десь між цими двома крайностями знаходиться золота середина, ім'я якої — об'єктивність.
Чингісхан і Юлій Цезар, Тамерлан і Олександр Македонський, Аттіла і Влад Цепеш (Дракула) — цими історичними постатями захоплюються, оспівують у книгах і фільмах, їхніми іменами називають дітей, декому ставлять пам'ятники.
Головний бос колумбійської наркомафії Пабло Ескобар мав популярність серед простого люду завдяки тому, що іноді допомагав бідним і знедоленим, уособлював альтернативну силу, яка протистояла корумпованій державі.
Хто б міг подумати, що цар Ірод Великий (той самий Ірод окаянний, відомий з Біблії) був видатним історичним діячем, який здійснював масштабні будівні проєкти, влада якого була міцною і якого за це поважали. Не просто так його прозвали Великим. Принаймні так розповідають документальні фільми й історичні книги.
Хто б міг подумати, що деякі християни шануватимуть Понтія Пілата в ранзі святого, як заведено в Ефіопській православній церкві, яка є одною з найстаріших християнських церков.
Світ не є чорно-білим, а має величезну палітру різнобарвних відтінків. Мислення в парадигмі добра й зла попри те, що існують винятки з правил, далеке від об'єктивного світосприйняття. Варто шукати золоту середину між крайностями.
Поки ми живемо, ми вчимося. Те, що відбувається з нами, невипадково. Бог хоче, щоби ми не були тупими, а ставали розумними. Розумні вчаться по книгах і на чужих помилках, а інші — переважно на своїх помилках і тоді уроки життя виходять дорого, але це не значить, що воно не варте того.
