Світ має свого Спасителя Ісуса Христа і зможе прожити без України. Чи змогли би прожити українці без України — під запитанням.
Але без Бога в душі жодній людині не прожити на світі.
Ще античні автори підмітили відмінність між носіями цінностей цивілізації й варварами. Для останніх типовою є нестриманість, непостійність, а також надмірна хитрість, на сучасному сленгу — хитрож...ість.
Те, що ззовні здається хитрістю, є наслідком відсутності віри. Людина без віри в Бога, без переконань схильна коливатися з боку в бік, таким важко довіряти, бо важко передбачити, що прийде їм в голову наступної миті. Вони й хотіли б стати кращими, але не знають як. Варварам не було довіри, але і їх самих легко було обдурити й завойовники вміло користувалися цим.
На які тільки солодкі обіцянки не велися українці останні 30 років. Народ обдурювали й обдурюють за допомогою гучних і порожніх гасел, щоби хоч якось утримати людей і вони не тікали з країни через низький рівень життя. Найродючіша земля, найбагатші надра, найкрасивіші жінки, найталановитіший народ, найбоєздатніша армія, найкращий президент. Найміцніша країна, яка рятує світ, тому їй усі винні.
Варто спитати жителів окупованого півдня, які до останнього вірили в ЗСУ, що вони пережили й зараз відчувають.
В чому найталановитіший народ? Як надурити ближнього, красти, давати або брати хабарі, обирати подібних до себе керівників й наступати на ті ж самі граблі багато разів.
На диво живучим є міф про найродючіші чорноземи, яким продовжують годувати українців. Цей міф використовували, щоби не дозволити ринок землі, яка вважалася настільки неоціненною, що її не можна продавати й купувати.
Рівень ефективності сільського господарства свідчить про інше. Врожайність зернових культур у нас значно нижча, аніж в таких країнах, як Бельгія, Данія, Великобританія, Ірландія. Не на кілька відсотків, а у два рази й більше.
Тобто чорноземи є, але врожайність залишає бажати кращого. Голосуйте за міцних господарників і буде вам врожай. Такою була популістська логіка.
За радянських часів врожайність була ще нижчою. За часів правління Хрущова вона була меншою в УРСР, аніж в Англії в 1800 році.
Через низьку ефективність сільського господарства влада Радянського Союзу була змушена імпортувати якісне зерно із Заходу за тверду валюту, щоби прогодувати населення. Дороге імпортне зерно містило більше клейковини, аніж вітчизняне, і йшло не на годування худоби, а випікання хліба. Масштаби вражають. В Союзі переважна більшість хліба була з імпортного зерна.
В дитинстві я застав ті часи. Пригадую якість хліба. Він був не настільки рихлий і схожий на вату, як буває зараз, довго не черствів, не розсипався на другий день і такий запашний і смачний, що ми діти були не в змозі по дорозі з магазину не відкусити від білого, ще теплого буханця з хрумкою скоринкою.
За роки незалежності врожайність збільшилася, але далеко не стала найвищою у світі. Зате якість хліба погіршилася, особливо білих сортів. У мене немає ностальгії по совку, я сумую лише за смаком і ароматом того хліба, який запам'ятав з дитинства.
Так є найродючіші чорноземи чи ні? Ця назва ще ніколи не відповідала практиці. Якщо вони є, то стосуються не сільського господарства, а іншого.
Якщо найкращі чорноземи, здатні давати нечувані врожаї, в нашій країні існують, то в переносному сенсі. Це наділені дарами Божими люди, в яких проростають і зріють зерна добра і які приносять добрі плоди. Хоча таких ніколи не було надто багато на світі, їх небагато зараз, але вони є.