Війна, мирне життя, бізнес, наукова діяльність, політика, спорт або образотворче мистецтво, — скрізь перемагає той, хто застосовує творчий підхід. Отже, творчість є сила.

Одні вважають Олександра Македонського злодієм, а інші — найвидатнішим полководцем в історії. Але ж не просто так його прозвали Великим, хоча він не може подобатися всім. Очолювана ним армія перемогла величезну перську імперію. Олександр знав, чого хотів, і часто приймав нестандартні рішення.

Олександр Великий — важлива постать в історії. Але справа далеко не тільки в ньому. Навколо нього були талановиті командири й непереможна армія.

Цар Македонії Філіпп II постійно воював, мріяв завоювати Персію, сам був видатним полководцем і виховав сина відповідно. Він залишив у спадок вдосконалену до найвищого рівня військову організацію, заточену на те, щоби перемагати.

По суті, Македонія того часу була військовою диктатурою з економікою підпорядкованою єдиній меті. Македонців з дитинства виховували таким чином, щоби зробити з них найкращих, найдисциплінованіших у світі воїнів, завдяки системі стимулів та покарань. Хвалена Спарта відпочиває. Афіни тремтять.

Історія не знає великих вчених, філософів або письменників родом з Македонії, найвідоміші імена македонців пов'язані з військовою справою.

Афінська демократія не змогла нічого протиставити Македонії, була легко завойована нею. Це свідчить про те, що демократичний устрій не пристосований до війни. Щоби сподіватися перемогти диктатуру, громадянам, скоріше за все, прийдеться поступитися частиною своєї свободи.

Як македонців з дитинства виховували бути воїнами, так кожен митець змушений обмежувати себе окремим видом діяльності. Замість хапатися за все одразу, він концентрується на поставленій меті, відсікаючи зайве, найефективніше витрачаючи свій час та сили. Найбільш подібною до Бога є творча особистість, чия діяльність дає результат.

Бог як Творець є суб'єктом, а всесвіт — об'єкт творчої діяльності. Бог — як художник, який пише картину, або кінорежисер, який знімає кінострічку. Або візьмемо порівняння з композитором. Він складає дивовижну симфонію і він же її виконує, бо найкраще виконати твір може лише сам автор.

Інше порівняння — з полководцем, який веде свою армію у вирішальну битву. Сама армія гідна свого вождя, кожен в ній — удосконалений воїн, який з народження йшов до цього, щоби не просто відчайдушно битися, а робити це задля перемоги. Без зайвої бравади, не задля оплесків і дифірамбів, а заради кінцевого результату.

Сьогодні Ісус Христос є полководцем, який веде людство на битву між добром і злом. Справжній християнин є воїном Христа. Лінія фронту пролягає в душі кожного. Щодня доводиться робити вибір, приймати рішення, коли невідомо, чим воно обернеться завтра. Усі ми ризикуємо, граючи у надскладну гру, яка називається — життя.