Коли весь світ обурений атакою Хамасу 7 жовтня, а збройні сили Ізраїлю у відповідь методично знищують Газу з її населенням, з'являються якісь типи в чорних лапсердаках і капелюхах і заявляють про підтримку Палестини. Хто вони такі? Як посміли?
Виявляється, як мало ми знаємо. Ізраїль — це не лише пляжі, відпочинок, сонячні ванни, коктейлі, кібуци тощо.
Як не дивно, серед євреїв існує антисіоністський рух. Антисіоністи вважають, що держава Ізраїль є зло, не потрібна і було б краще мати іншу державу, наприклад палестинську.
На тлі останніх подій організація «Єврейський голос за мир» провела демонстрації в різних містах США. У Вашингтоні демонстранти увірвалися в Капітолій і ледве не розтрощили усе.
Релігійні євреї вважають ізраїльську державу сіоністською і злочинною. Вони говорять про те, що добробут Ізраїлю будувався на стражданнях палестинців, на протизаконному захопленні їхньої землі. Немає такого закону ані в юдаїзмі, ані деінде, щоби просто так віднімати чиюсь власність.
До третини населення Єрусалима становлять ультраортодоксальні євреї, які перебувають в опозиції не лише до влади, а й до самої держави, легітимність якої заперечують. Якщо всі вони вийдуть на вулиці, декому мало не покажеться.
Якщо ви палкий патріот Ізраїлю і маєте звичку прогулюватися з державним прапором цієї країни, у кварталі Меа-Шеарім в Єрусалимі краще не показуватися.
Що характерно, красені в чорних лапсердаках і капелюхах відрізняються особливо трепетним ставленням до служби в армії. Настільки, що успішно її уникають.
Попри обов'язкову для всіх євреїв, які є громадянами Ізраїлю, військову повинність, ультраортодокси не служать в армії, ведучи особливий стиль життя. Відстрочка надається на час навчання в релігійній школі, але потім автоматично продовжується на невизначений термін, тому що примусово змусити служити нереально.
Вони знають, що сила в єдності. Усіх в тюрму не запроторять, хіба що поодинці. Коли поліція відловлює когось, щоби відправити до армії, починаються масові протести з перекриттям вулиць і влада змушена поводитися не зовсім демократично, ставлячи під ризик свій імідж, що їй зовсім не потрібно.
Дивлячись на цей приклад і зрозумівши що до чого, кмітливий ізраїльський народ став посилати ЦАХАЛ на три букви. Найстаріша й найвпливовіша в країні газета Га-Арец провела дослідження і жахнулася від отриманих даних. Половина з тих, хто за віком повинні проходити службу в армії, уникають цього через різні причини. Багато хто намагається тим чи іншим способом відкосити.
Прийнято закон, який забороняє дискримінацію при працевлаштуванні тих, хто не служив в армії, за виключенням окремих спеціальностей, де потрібен відповідний досвід. Відтак, військова служба перестала бути необхідною умовою для успішної кар'єри.
У країні, яка має багато ворогів, існує антивоєнний рух, як би це не здавалося дивним. Треба визнати, за мир приходиться платити, причому іноді дорогою ціною.
Радикально налаштовані рабини виступають за мир між народами, шельмують сіонізм, влаштовують акції на підтримку Палестини, а також зустрічі з ісламськими лідерами. Наприклад, із самим президентом Ірану, який, як відомо, сильно ненавидить Ізраїль.
Якщо Меркель зустрічалася з Путіним, а влада Ізраїлю свого часу фінансувала Хамас, то чому якийсь рабин не може по-товариськи побалакати з президентом Ірану? Ще і як може. Причому ніхто не обзиває його за це зрадником або іншими поганими словами.
Треба віддати належне, подекуди Ізраїль намагається дотримуватися демократичних законів і правил. Влада, яка міцно сидить на фінансовій голці й не може існувати без західної підтримки, змушена піклуватися про свій імідж.
