Сподіваймося, цивілізований світ зробить правильні висновки з російсько-української війни. Вони вже починають робитися. Головний висновок у тім, що добро, на стороні якого Бог, завжди перемагає.
На тлі історичних катаклізмів стають як ніколи актуальними заповіді Ісуса Христа.
Поки в одних країнах придумують закони, як відібрати в людей останнє, в інших живуть за Законом. Хто або що заважає в Україні зробити так само? Одне речення важить більше мільйона дрібних постанов.
«Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе!» (Гал. 5:14).
Не факт, що війна зробить нас добрішими. Може бути так або навпаки. Подекуди в мирних містах і селах можна зустріти людей у військовій формі, які поводяться так, ніби їм море по коліно. Чім далі, тим більше це стане соціальною проблемою в бідній країні, де і так існує купа соціальних проблем.
Навряд чи хтось ніколи не стикався з повсякденним хамством. Іноді в декого злість затьмарює свідомість.
Відомий індивідуалізм українців — добре, важливо, щоби він не переходив у егоїзм і черствість до ближнього. Варто повчитися у цивілізованих країн. Треба вчитися, працювати над собою, щоби не бути дикунами. Християнська релігія призначена слугувати стовпом, на якому тримається цивілізація на землі.
В давні часи головним кандидатом на звання міста Божого на землі, аналогом міста Божого на небесах, був Рим. Сьогодні на роль такого центру найбільше претендує адміністративна столиця США Вашингтон або найбільший за розмірами мегаполіс цієї країни — Нью-Йорк.
США — країна, де як ніде в світі підтримується жива християнська традиція, де закони держави захищають рівноправ'я різних конфесій, де християнська любов до ближнього реально існує.
Нещодавно сталася забавна історія. Побутовий випадок, але показовий настільки, що потрапив на шпальти газети The Washington Post, там можна ознайомитися з подробицями цієї історії
У супермаркеті у чоловіка несподівано не приймає картку на касі. Інший покупець пропонує свою картку, щоби розплатитися. З того дня вони стають друзями на все життя, справляють сімейні свята разом. Перший білої раси, вік — 46 років, другий афроамериканець 28 років. Якась сила з'єднала двох зовсім різних людей.
Мені і раніше доводилося чути розповіді про подібне. Якщо в магазині на касі виявляється, що на картці не вистачає грошей, іноді якийсь незнайомець запропонує свою банківську картку. Наші співвітчизники були шоковані такою поведінкою американців, для них це був справжній культурний шок.
Ще більший шок викликає те, як заможні намагаються допомагати бідним і благодійність є справою честі.
Існують так звані food banks, з яких благодійні організації видають нужденним їжу безплатно. Не крупу для худоби, не жалюгідну гуманітарку, як у нас, а якісні, багаті поживними речовинами продукти: консерви, м'ясо, ковбаски, сир, фрукти, солодощі. Не обов'язково чекати приїзду волонтерів, достатньо прибути до пункту видачі й отримати різноманітний продуктовий набір.
Така у них любов до ближнього. Декому варто повчитися.
Це країна, яку ніхто не переможе і в якій ніхто не помре з голоду. Можна згадати, як у скрутні часи Великої Депресії 30-х років безробітних годували безплатним супом. На старих фото тих часів видно величезні черги за супом, але факт є фактом, в історії США ніколи не було Голодомору.
В Америці не побачити позолочених або пофарбованих маківок православних храмів, які у нас в центрі кожного міста. Інша культура, інші традиції, інша віра, і яка разюча відмінність у рівні цивілізації, якості життя, ставленні до людей.
Ісус учив не як бити поклони перед олтарем, а допомагати один одному. Храм Божий повинен бути в тілі кожного. Віра в Бога має бути не лицемірною й суто обрядовою, а живою, щирою, справжньою.
Країна, де поширена подібна віра, непереможна. Ніякий ворог на землі їй не страшний. Скільки ні намагалася радянська система тягатися з Америкою, врешті-решт пупок луснув.
Що об'єднує такі одіозні історичні постаті, як Гітлер, Милошевич, Бен Ладен, Саддам Хусейн, Каддафі? Усі вони були антиамериканістами і погано закінчили. Зі сучасними ворогами Америки буде так само.
