Кожному хочеться мати вигляд в очах інших кращий, аніж є насправді. Нам подобаються компліменти, а не критика. Напевно кожен з радістю намалював би себе в образі Ісуса Христа й повісив би цей портрет вдома на самому видному місці, бо це приємно.
Будь-кого спитай, американця, німця, китайця, поляка або українця, він відповість, що його країна — найкраща, народ найпрацелюбніший, найздібніший, релігія — найправильніша. Хоча існує об'єктивний критерій — ВВП на душу населення.
Засилля патріотів-бездарів губить не тільки демократію, а й науку, культуру, релігію. Своїм суб'єктивізмом вони спотворюють усе, до чого доторкнуться.
У різних культурах зображення Сина Божого більше відповідає тому, яким його хочуть бачити, аніж тому, яким він міг бути насправді. Будь-який народ хотів би мати свого Ісуса, але так не буває. Син Божий — один єдиний і ніколи не буде другого Христа.
Постійно мають місце намагання підлаштувати релігію під себе, спотворити, перетлумачити так, як вигідно, згідно з політичною кон'юнктурою, намалювати те, що хочеться. Це є проблемою, оскільки вводить людей в оману, стає важко відрізнити правду від вигадок.
Недаремно в ісламі заборонені зображення — щоби не створювати додаткових спокус. У християнстві був період іконоборства, коли масово знищувались ікони, бо віряни раптом відчули, що вигадані образи ведуть не до порятунку, а навпаки.
Серед усіх земель Бог обрав землю ізраїльську для особливої мети. Народження Спасителя відбулось дві тисячі років тому у Віфлеємі, а не деінде, у конкретних історичних умовах. Треба враховувати контекст подій, щоби зрозуміти, що то було.
У Біблії прямо не описана зовнішність Ісуса Христа. Чому? Тому що нема потреби писати про очевидні речі. Наприклад, що небо голубе, трава зелена, а євреї чоловічої статі темноволосі, кучеряві й бородаті (принаймні так було в ті часи).
Зображення Ісуса з європеоїдними рисами суперечать історичній дійсності. Він був євреєм і відповідно мав семітські риси, типові для ізраїльтян того часу.
Відомі російські художники Брюллов, Іванов, Крамськой, Васнецов та інші за сприяння царської влади звертались до біблійної тематики й малювали Ісуса Христа з довгим, прямим волоссям. На деяких полотнах так само міг виглядати який-небудь російський бродяга. Чи не зіграло це роль мистецької провокації, яка посприяла майбутнім соціальним потрясінням, є цікавим питанням.
Брехня на картинах супроводжується брехнею в проповідях. Звідти брехня стає основою політики. Засилля брехні губить цілі країни й мільйони людей. Так було з Російською Імперією.
Весь час нам брехали й продовжують. Ми відчуваємо на собі наслідки омани, правда доходить через поневіряння й біль.
Як насправді виглядав Ісус Христос, намагаються встановити дослідники на основі історичних фактів і текстів Писання. Це важливо, оскільки допоможе розвіяти купу вигадок, інсинуацій, які ведуть не до Істини, а навпаки.
Він мав типові єврейські риси. Коротке волосся було нормою для чоловіків, а довге волосся вважалося ознакою жіночості. Він був невисокого зросту. Під час арешту в Гетсиманському саді зрадник Іуда подав знак: кого він поцілує, то він. По-іншому відрізнити було ледве можливо.
Історична достовірність є важливою на шляху до Істини. Існує ціла наука, яка займається пошуками даних про реального історичного Ісуса Христа. Це правильний шлях, яким треба слідувати, щоби знати правду й не потрапляти в полон вигадок сучасних фарисеїв.
