5ca272d58b27b.jpg

Всі, хто задоволений або ж навпаки розлючений результатами першого туру виборів, мають нарешті заспокоїтися та затямити, що все дуже добре! Нічого принципово нового не сталося й не могло бути, ба більше: результати є цілком адекватними, відповідають усім прагненнями та очікуванням громадян, а самі громадяни доводять, що Україна без перебільшення є трендовою, модною та актуальною у світовому контексті.

Погляньте правді у вічі. Українці вже декілька десятиліть обирають клоунів, яких їм показує телевізор. Вони «голосували по уму, голосували за Кучму», покладалися на великого реформатора Ющенка, билися за першість між газовою принцесою та любителем творчості Чехова -- і все це забезбечувала відповідна телевізійна картинка. Апогеєм української національної свідомості стало обрання Петра Олексійовича, що супроводжувалося масштабним зомбуванням громадськості. За назойливістю реклами жити по-новому навесні 2014 року ПП зрівнявся з політпроектами партії районів 2012 року (пам'ятаєте: «у мене є мрія» королевської, «вернем страну народу» комуністів, -- а на десерт там ще одне екзальтоване всеукраїнське об'єднання обіцяло «змінити все на користь українців»). Порошенко пішов тим самим «своїм» шляхом, йому вдалося не вилазячи з телевізорів змусити всіх повірити у свою чарівну могутність та таки взяти 50+ у першому турі. Пригадую, як у травні 14го року у моєму рідному Харкові величезний банер «жити по-новому» прикрашав будівлю харківської міської ради. (Невже його повісили туди підлеглі ворога-сепаратиста Кернеса?:)

Що ж ми маємо наразі? Те, що українці вкотре довели, що йдуть в ногу з часом, трендами та всім цивілізованим світом. Як, наприклад, це роблять американці, котрі з декількох десятків кандидатів: демократів та республіканців (у діапазоні від соціаліста Сандерса до «любителя чаювання» Пола-молодшого), лібертаріанців та зелених -- обрали собі саме такого Трампа, бо він є однією з найвпізнаваніших фігур «хоробрих мачо», старих-добрих дядечок Семів, за якими у час безликої корпоративності та політкоректності засумував хілбіллі з Апалачів -- «простий американець», що може топити пічку замість центрального опалення, досі жити без інтернету, вважаючи його іграшкою сатани; зате в його будинку (чи навіть трейлері) обов'язково знайдеться місце двом-трьом телевізорам.

Чи знаєте ви, скажімо, лідерів тієї ж американської партії зелених? Чи це їхня башта височиє у центрі Нью-Йорка? Чи це вони багато років були ведучими шоу на телебаченні, а фраза «вас звільнено» стала їхньою візитівкою? Чи це їх пародіювали в «Сімпсонах»? Ніхто не дивується тому, що масовий глядач сьогодні голосує за бренди, і найефективнішими є саме ті з них, які найближчі до глядацького смаку. Говорячи мовою симулякрів, захоплення цими брендами «вдавано» розбиває «вдавану» стіну між «удаваною» елітою та «удаваними» масами. Не треба бути великим медійним експертом, щоб усвідомлювати, що стайл «кварталу №95» зі специфікою їхнього гумору, зі «сватами», «слугою народу», «розсміши коміка», «лігою сміху» -- все це і є сучасним брендом України. Подобається вам це чи ні, але все це настільки ж успішне та впізнаване, як вермішель «мівіна», цукерки «рошен», «трамп-тауер», хімічні помиї під назвою «кока-кола» чи демократичні й простонародні мережі «харчування» (бургер-кінги, макдональдси й тому подібні «кентукійські смажені курчата»). Саме це -- актуальне, модне, молодіжне й класне. Запам'ятайте це, шановні любителі «високої кухні», елітарного укрсучліту та «ефективних менеджерів» (себто товариша сталіна) у політиці!

Тож що такого сталося цієї неділі? Сталося лише те, що українці вкотре довели свою цивілізованість та адекватність викликам часу.

Ці якості необхідно постійно доводити й підтверджувати, як і те, що ми -- європейці, адже саме на підтвердженні й доведенні тримається та європейська цивілізація, чиє право на існування героїчно відстоює сьогодні Український нарід.