Нещодавно в комунальному підприємстві «Київський метрополітен» повідомили
киянам «радісну» новину: з 15 липня проїзд у столичній підземці зросте до 5 гривень.
Проте у Кличка вважають, що навіть така ціна є нижчою від обґрунтування, яке
вираховувало керівництво метро. При підрахунках враховувалося багато показників:
підняття цін на електроенергію, на комплектуючі витратні матеріалі, прив'язка до курсу
долара і порівняння з європейськими цінами на метро. За словами керівництва
метрополітену, підприємство не може дозволити собі працювати в збиток. Але проблему
забезпечення нормального функціонування метро та порятунок його від надмірної
збитковості мають здійснювати за свій рахунок саме кияни, а не влада.
Повернемося у 2015 рік, коли гучні скандали довкола діяльності метрополітену
почали набирати серйозних обертів. Саме тоді почали діяти нові необґрунтовані тарифи
на проїзд у комунальному транспорті загального користування – вартість підвищилась
вдвічі.
У 2015 році депутати Київради від ВО «Свобода» порушували питання вартості
розміщення реклами в метро. Як би це не було дивно, ціна настільки мізерна, що річний
дохід від реклами в метро за 2014 рік склав всього 42 тис. грн. На жаль, за два роки нічого
в цьому плані не змінилось. Більш того, метрополітен, аби скинути із себе баласт
відповідальності, після активізації питання про рекламу швиденько відрікся від рекламних
площ і передав їх на баланс «Київрекламі». Залишається нез'ясованим питання: чому,
якщо «підприємство не може дозволити собі працювати в збиток», керівництво
метрополітену жодним чином не намагається відвоювати право підприємства на заробіток
від реклами?
Згадаймо ще одну темну пляму в історії діяльності метрополітену. В 2013 році
харківське ТОВ «Альфа пей термінал» перемогло в тендері від Київської міської
держадміністрації на створення єдиної системи проїзду в столичному громадському
транспорті. Компанія забов'язалася забезпечити місто електронною системою оплати
проїзду за договором, який було укладено на 10 років. У проект планувалося вкласти
понад 113 млн. гривень. За умовами договору «Альфа пей термінал» мало отримувати
8,47% від вартості поїздки. Було підраховано, що навіть тоді, коли ціна за проїзд сягала 2
гривні, прибуток інвестора сягав би 61 млн. гривень. При піднятті до 4 – понад 121 млн.
грн. на рік. Суми, які б дісталися за 10 років харківській компанії, важко уявити. Більш
того, «Альфа пей термінал» є офшором, а це значить, що величезний прибуток отримала б
і кіпрська фірма «Тріендотто Інвестментс Лімітед», яка і володіє «Альфа пей термінал», та
власником якої є інша компанія – «Корімпекс Інвестментс Лімітед». Засновниками
останньої є поплічники міського голови Харкова Геннадія Кернеса Карен і Армен
Ванецяни.
Цікаво, що ці факти ніколи не приховувалися. Всі, в тому числі й чиновники
КМДА, були свідомі того, що харківські бізнесмени будуть заробляти (чи наживатися?) на
«Київському метрополітені». Справа з цим проектом тягнеться ще з 2013 року. За цей час
КМДА встигла знизити відсоток прибутку від вартості проїду до 4,5%. Зараз проект
знаходиться у підвішеному стані – він досі не реалізований і з планами щодо його
майбутнього у Кличка все ще не визначилися.
Також у «зловіщому» для метрополітену 2015 році Кабмін виключив КП
«Київський метрополітен» з переліку об'єктів, що мають стратегічне значення. Депутати
Київради від ВО «Свобода» подали проект рішення, який передбачав повернення
столичному метро колишнього статусу. І не дарма, оскільки рішення Кабміну призвело до
неконтрольованого забудовування території над підземкою, що, власне, руйнує самі
станції. Прикладом є будівництво торгового центру над станцією «Героїв Дніпра», що
може призвести до її руйнування та до масштабної трагедії.
Звісно, кияни не були в захваті від необґрунтованого подорожчання і в лютому
2015 року активісти вийшли на акцію протесту під стіни Київради. Керівництво КП
«Київський метрополітен» та й сам міський голова Віталій Кличко впевнено звинуватили
своїх попередників.
Кияни повинні тепер розрахуватися за борг підземки, який тягнеться ще з 2009
року за договором про поставку 100 вагонів з лізинговою компанією «Укррослізинг». Але,
нарікаючи на ганебний договір з «Укррослізинг», який уклали «попередники», фракція
Кличка паралельно з тим у 2014 році продовжує термін щодо виплат. Така позиція
прослідковується за командою мера досить часто, і цього разу це обернулося киянам
збільшенням боргу в рази з урахуванням курсової різниці впродовж цих років.
Скандал щодо такої величезної заборгованості не вщухав і у 2015 році. Саме тоді, в
жовтні у «Віснику державних закупівель» були оприлюднені нові витрати метрополітену.
Новини поставили під сумнів слова нового керівництва комунального підприємства та
мера столиці. Виявилося, що попередники та злісні російські кредитори – не єдина
причина неспроможності київського метрополітену сплатити заборгованість. Адже нове
керівництво, певно, забувши про необхідність виділити величезні кошти «Укррослізингу»,
вирішує закупити підшипників на 5,5 млн. грн. і вісім двигунів в ТОВ «Вагон Трейдінг».
Такі закупівлі здійснювалися за умов, коли над підприємством вже протягом кількох років
нависла хмара величезного боргу. Здавалося б, що це досить потрібні витрати задля
покращення функціонування метро. Проте ще у 2015 році, після оприлюднення таких
відомостей, було з'ясовано, що підшипники та двигуни були придбані за подвійною
вартістю, а двигуни для закупівлі виявилися дешевшими навіть у Росії. Певно, гроші, які в
результаті ймовірно потрапили керівництву «в кишені», могли б бути використані для
виплати боргу.
Цікаво, що рік потому Віктор Брагінський, який є директором КП «Київський
метрополітен», звернувся до депутатів з проханням виділити 200 мільйонів гривень на
виплату заборгованості! Звісно ж, з міського бюджету, причому «заднім числом» з
бюджету за попередній рік. Протестів з боку депутатського корпусу уникнути не вдалося.
Як наслідок, було створено Тимчасову контрольну комісію Київради з питань перевірки
виникнення заборгованості «Київського метрополітену» за договором з «Укррослізинг».
Кульмінація скандалу довкола мільярдного боргу КП «Київського метрополітену»
перед компанією «Укррослізинг» за договором про надання 100 вагонів настала в 2017
році. 31 січня Київський апеляційний суд виніс рішення, котре було залишено без змін
судом касаційної інстанції 25 квітня, в подальшому стало причиною для арешту рахунків
метрополітену. Згідно із судовим рішенням, з Києва має бути стягнуто 478 мільйонів
основного боргу, 296 мільйонів штрафів та 1 млрд 191 млн. коефіцієнту коригування
згідно зі змінами у валютному курсі. Хоча сторонами по справі є КП «Київський
метрополітен», Київрада, КМДА та Департамент транспортної інфраструктури КМДА,
касацію з усіх цих структур було подано лише від Київради, яка врешті не сплатила
судовий збір, подала скаргу з помилками в оформленні, ще й не в той суд, який потрібно.
За словами народного депутата Юрія Левченка, заяву по справі з боргами метрополітену
було подано з великою кількістю хиб, хоча і взявся за справу найбільш кваліфікований
юрист мера столиці.
Врешті-решт Віталій Кличко оголосив ТОВ «Укррослізинг» агентом Кремля.
Таким чином, арешт рахунків 16 березня цього року також перетворився на хитру витівку
східних сусідів. Зручна тактика, але офіційні документи руйнують її повністю.
Як наслідок, за всі ситуації, які пов'язані з діяльністю київського метро мають
розплачуватися кияни та саме місто. Через недбалість та недалекоглядність чиновників КП
«Київський метрополітен» буквально загрузло у численних боргах. А з огляду на занадто
вже незграбну поведінку столичної мерії, мимоволі наштовхуєшся на думку про те,
очільників міста ця історія також може мати цілком прозаїчну вигоду, в тому числі, й
зокрема для міського голови.
Очевидно, вирішення усіх проблем, пов'язаних з метро, команда столичного
голови вбачає у підвищенні вартості проїзду. Проблема, у першу чергу, в тому, що
нівелюється елементарна справедливість: за умов поступового підвищення цін до
європейських, зарплати й рівень життя в місті також мають покращуватися до такого ж
статусу. Але навіть при високому рівні життя, чи мають користувачі метро покривати зі
своєї кишені борги, утворені шляхом цинічної корупції? Замість притягнення до
відповідальності винних осіб, Кличко розводить руками і затверджує все вищі і вищі
тарифи на громадський транспорт. Врешті, якою буде схема розрахунків вартості проїзду
у столичному метро, поки що не відомо. Враховуючи скандали й інтриги, які вирують
довкола цього підприємства, киянам не варто сподіватися на чесну відповідь. На жаль,
жителі столиці можуть бути впевненими в одному: ефективна робота головного
транспортного підприємства міста Києва під загрозою.
