Отже, в наш час можна свідомо вибрати собі і батькам те, як ви будете старіти, за якою моделлю: як Бред Пітт (який в 57 років виглядає як хлопець) або по-радянськи (68 років і до побачення).
Скажу відразу, що в розвинених країнах цим займаються свідомо: по-перше, пропаганда спорту, по-друге, соціальні служби дійсно возяться зі старими. Наприклад, на фото ви бачите заняття в Копенгагені для тих, кому за 60 років.
Заняття у спортзалі центру Grøndal Centret
Батько мені часто повторював: «Саня, після 50 життя немає». І я бачив, як він і мої дядьки просто повільно згасали від тоски і неробства.
З мамою я вирішив не пускати справу на самоплив.
Що я робив.
0. Після виходу на пенсію в неї є справа, яка їй подобається. Це стержень (в тата не було).
1. Купив простий пульсометр Mi Band 2 всього за 600 ₴. Мамі реально подобається вимірювати пульс одним натисканням. Ну і хвастається скільки пройшла.. Це вже перший крок до того, щоб більше дбати про себе.
2. Їжа. Багато речей потрібно вирішувати через неї. У багатьох старих артрит (болять суглоби) — я позбирав матеріал, і (за неперевіреними, але правдоподібними даними) біль можна зменшити, якщо перестати так багато їсти пережарене, макарони та хліб (глютен), пасльонові овочі (помідори, перець), соняшникову олію , цукор і алкоголь. Тобто по суті це стандартна дієта наших батьків — котлети с̶ ̶п̶ю̶р̶е̶ш̶к̶о̶й̶ з макарошками, батон, помідорний салат на олії + чарочка-дві.
Став привчати до риби, авокадо, оливкової олії і фруктів (зокрема в деяких джерелах для ніг рекомендують їсти ананас, але це не панацея). Можете собі уявити реакцію мами на цю екзотику.
Головне — якщо вже вирішив постачати оливкову олію, то закупи відразу 5-10 літрів, щоб підсвідомо було зрозуміло, що її багато ( «А я тєбє говоріл, што когда-нібудь етот дєнь настанєт, ето будєт, а ти нє вєріла!»). Воду в балонах теж сплатив на 20 раз вперед, а то доекономілась, поки балон не зацвів зсередини.
Хліб — тільки НЕ батон! Ну самі знаєте.
Плюс вітаміни — є деякі речі, які в такому віці потрібно пропивати регулярно. Треба — нехай п'ють.
3. Масаж. Кожен раз не вірить мені мама, що багато її проблеми вирішуються через масаж та економить мої гроші. Але пішли у Львові в «Формулу руху» — хоп, в боці колоти перестало, коліно вже не хрумтить. Пішли в Севастополі до найкращого в місті майстра (а його треба було знайти, це наша работа) — оп, пройшли головні болі (як виявилося, через защепленій в шиї), і кисень дав по мізках як після шампанського. Легкість незвичайна. І таблетки не потрібні.
4. Масажисти (не ви! Ви не авторитет для мами, на жаль) повинні порадити ортопедичні устілки і поміняти взуття. Звідки у них ця тяга до дешевої взуття з дерев'яним каблуком?.. Я купів ій кросівки Skechers.
5. Фізкультура та хребет. Їм треба займатися. У спортзал затягнути не зміг — соромиться. Але в тій же львівської «Формулі руху» дають особисто твій набір вправ, який треба робити регулярно. Так що як тільки бачу, що мама ходить з затиснутою спиною, ніби шаблю проковтнула, значить, займатися перестала — проводимо пояснювальну роботу. Це працює!
Наші старі дуже скукожіваются. У Данії ж я багато разів бачив людей похилого віку, які були ВИЩЕ ЗА МЕНЕ (а я 190 см).
6. Подорожі. Примушуйте їздити-дивитися. Іноді це безкоштовно! Ми наприклад поїхали в Інкерман (гористий район біля Севастополя). Виявилося, вона завжди туди хотіла, але ніколи не їздила (why???). Виявилося, від дверей будинку до скель Інкермана всього 25 хвилин автобусом (а по пенсійному ще й безкоштовно)! Оп, і вже замість порожніх мрій у неї реальні шершаві враження, якими вона з гордістю ділиться з іншими.
Звозив маму до Львова, «покружляв», поїли борщу в Криївці та поспівали там пісень. І ось сідає мама на поїзд назад і тихо мені каже — «нафіга я гроші на похорон збираю? Краще сюди до вас їздити буду!»
Ура! (Правда вона не звернула уваги, що цю думку нашептав їй я кілька днів тому – і думка проросла).
Загалом, треба загодовувати враженнями: суші, боулінг, мохіто, самбука, стопіцот відів масажу, аквапарк — повинна все знати і хоча б раз попробувати. У радянських людей похилого віку як-то так заведено, що прогрес проходить повз них — наша задача допомагати їм орієнтуватися і не закриватися в кокон.
До речі. Є американський фільм «Кокон» із золотої ери кіно 80х — там 2 дідка з будинку престарілих ходили купатися в басейн, на дні якого лежав кокон інопланетян, і вони заряджалися від нього молодістю.
Ось ви і повинні бути цим джерелом.
