Чудово! Ні, дійсно чудово: так приємно дивитися, як Манька-Дипломація вимовляє наше вітання! А й дійсно: розфашистився увесь цілісінький світ. Дивіться самі. Вже скоро, мабуть, російський інститут історії, чи який там Манька називала, прийме рішення, що «Вів ля Франс» придумали, як відомо, франкобандерівці. Взагалі, громадяни усіх країн, що славлять свою державу замість «русского міра», канєшно, бандерівці.
Якщо військові паради попередніх святкувань Дня Незалежності демонстрували, що ми таки маємо армію, учора усі побачили, що у нас не тільки є армія, а ще ми її любимо, пишаємося нею, та що у нашої армії виросли чималі зуби. Та міцні руки, якими вона може відірвати у будь-якого «русскомірця» його персонального путіна, навіть не знімаючи з бідосі штанів.
Промова Порошенка? Як сказала моя дружина: «Усе чітко та зрозуміло». І про армію, і про те, куди ми йдемо, і про церкву. І я бачив, як перехняблювало директора української філії РПЦ ФСБ згадування про Томос. І відчував я при цьому велике задоволення. Бо як щодо церкви, так і щодо будь-чого, наш узкій сусід може тільки брехати. За будь-яку ціну брехатиме: рвучи на собі сорочку, впадаючи в істерику, звинувачуючи усіх навкруги у власних гріхах. Такоє у ніх строєніє спінного хрєбта.
Розкол, кажете? А згадайте-но, як на Московії з'явилася митрополія. Згадали? Цілком в традиціях рейдерського захоплення. А як видушили автокефалію у Вселенського патріарха? Нє, я розумію, справа давня, та було ж? Було?
Служити не Богові, а Мамоні та світській владі- ось кредо російської церкви. І не брешіть, що «ми українская церковь». Бо усі бачуть і порткі з лампасами, і цапину борідку. Бо не міг би в справжній церкві стати верховним ієрархом тютюновий та горілчаний гендляр. Ісус виганяв з храму гендлярів, але русская церква, виходить, святіша за Нього. І не може жирувати в країні церква сусідньої держави, завонюючи кислобздійським «русскім духом» святі київські пагорби. І не стидаються русскіє експерти казати, що справа в боротьбі за владу. Між ким? Між московською церквою, та Вселенською. Тобто, з материнською для усього православного світу. Боротися з матір'ю: как ето па-русскі!
«Вот, провєлі парад, а самі плєвалісь на наше 9 мая!»- зустрічав я й таке. Не плутайте, нешановні, Божого дару з яєчнею, а «ла-ла-ла-ла» з президентом. Бо ми дивимося у майбутнє, а ви вже звикли ходити зі скрученим карком, з головою, що повернута в бік дупи. І дивитеся ви в минуле, й бачите там усе більше та більше власних подвигів, і усе молодші ваші ветерани, і вже вам винні американці за ленд-ліз. І не закидав гітлерівців Жуков м'ясом під В'язьмою та Ржевом, при форсуванні Дніпра, на Балатоні, під Берліном... Звісно, це ваше свято, святкуйте, як бажаєте. Але не змушуйте розумних людей повторювати за вами ваші танці на кістках.
А нашим парадом я пишаюсь. Це наша армія, що здатна нас захистити. Це на неї ми збирали по копійці. Усі збирали. Мабуть, тому, що фошисти. Зате ви, високодуховні, спокійнісінько дивитесь, як по вашому телебаченню транслюють експерта. Який розповідає, що замість воювати 4 роки, краще було б кинути на Київ маленьку атомну бомбочку. І це не фашизм, не розпалювання ворожнечі, це звичайна особиста думка експерта. На яку він має у вас конституційне право. Це ж не перепости у ФБ!
Таке ж право мають найманці, що воюють у нас. Бо вони, виявляється, не найманці, а «добровольци». Нєсущіє, звісно, «русскій мір», хоч їх ніхто не звав. А тут, на параді, їм демонструють те, від чого вони підуть на добриво. Ясно дєло, фошисти демонструють!
Проти параду не тільки кремлівські воші, але й київські гниди. Вибір досить великий, і кожен з них чим може, допомагає дяді Вові. І апологети «мишебратства», для яких «миадіннарод» тому й війна нібито «гражданская». І ультрапатрійоти, що жодного слова російською не вживають, що куди в нього не плюнь, там і вишиванка. Їх створили ще при Овочеві, щоб було чого показувати іноземцям: мовляв, бачте, які у нас страшенні націоналюги? Якби не ми, вже давно було б розпочато громадянську війну та перерізано усіх язичних. Звісно, й для Раша-ТБ картинка теж непогана.
І професійні зрадо... зрадолюби, скажімо так. Ті, що зрадою зраднючою гвалтують мізки, щоб градус істерії не падав. Щоб опускалися руки від безнадії. Щоб згадували Голодомор, а не битву під Конотопом, щоб не приведи Боже, не боролися. І не менш професійні антикорупціонери, що так самісінько, як і корупціонери-аматори, приховують свої статки, водночас волаючи за зарплатню на увесь західний світ про розгул небаченої корупції в Україні. І, звісно, Вана, уся в сяючому Луї Віттоні, придбаному замість хліба сім'єю, що голодує, яка тільки дірветься до влади, тільки промовить янгольським голосочком: «Дарагі маї!»- так усе й покращиться. Потім, звісно, виявиться, що «всьо так запущєно», а потім Вана принесе нам мир. Домовиться. Вана це вміє: газовий контракт пам'ятаєте?
Сподіваюся усе ж-таки, що розум та пам'ять у пересічного українця на місці. І що наша держава зможе відсвяткувати ще не одне 27-річчя. Звісно, попереду дуже багато важкої, брудної та навіть кривавої роботи. І сусід наш, що так пнеться до нас у брати, тримаючи в руці сокиру, теж нікуди не дінеться. Тому нам доведеться стати сильнішими за нього.
Ми станемо. Я дивився наш парад, і я вірю.
