Досить рідко можна почути щодо нагородження когось із радіотехнічних військ (РЛС і таке інше). Вони ж, як всі думають, глибоко в тилу... Сидять, штані протирають. Хоча без РЛС неможливо своєчасно виявити ворожі літаки й ракети.
Між тим, можна сказати, що працююча РЛС — це дуже небезпечне місце, навіть якщо порівнювати з гарячими ділянками фронту. Фактично це як вийти на пагорб перед ворогом і розмахувати прапорцем — «я тут, ось тут». Або вночі підсвічувати себе ліхтариком.
І майже не мати шансів уникнути радіолокаційної ракети. Яка, якщо що, прилетить до позиції рлс за кілька хвилин, а може й секунд. Для захисту від радіолокаційних ракет ще у «радянських» РЛС були режими роботи по вузькому сектору, кілька протиракетних режимів. Звісно, вимикання «високого». Крім того, РЛС це цілий комплекс з кількох машин, а ще висотомір потрібний окремо. Прилітає звичайно по антенні, проте й іншим дістанеться.
Але в будь-якому випадку найкращий захист тільки окоп, але до нього треба ще встигнути добігти, що іноді малоймовірно.
