Не хотілося про це казати, проте дійсно є відчуття, що почалася есхатологічна битва. Якщо навіть чорнобильський Рудий ліс повстав проти російських загарбників. І Вія вже теж привели. І не тільки привели, але й підняли йому повіки, на віки вічні. І подивився Вій у бік Московії.

«Поглянувши зіскоса, побачив він, як вели якогось присадкуватого, кремезного, клишоногого чоловіка. Був він увесь облиплий чорною землею. Немов те жилаве, міцне коріння, випиналися його притрушені землею руки й ноги. Важко ступав він, щохвилини спотикаючись. Довгі повіки звисали йому аж до землі. З жахом побачив Хома, що твар його була залізна...
— Ось він! — вигукнув Вій і показав на нього залізним пальцем.»
текст (с) Микола Васильович наш Гоголь
малюнок (с) не знаю кого