Дія перша.
Київ, Педагогічний музей. Сидять Міхновський і Винниченко.
Міхновський: -Треба проголошувати незалежність!
Винниченко: -Тільки автономія!
Міхновський: -Незалежність!
Винниченко: -Автономія!
Міхновський: -Незалежність!
Винниченко: -Автономія!
За сценою чути кроки: туп-туп-туп! Заходить Єфремов.
Єфремов: -Грушевський уже їде!
Винниченко (радісно): -Грушевський прийде – порядок наведе!
Міхновський: -Треба. Проголошувати. Незалежність.
Всі: -Ану тихо, провокатор! А то Тимчасовий уряд нападе!
Міхновський: — Треба створювати власну армію!
Всі: -Неможна! Тимчасовий уряд нападе!
Міхновський (про себе): -Сцикуни!
Єфремов (вдаючи, що не почув): -Ну то що, утворимо Центральну Раду? Грушевський приїде – а у нас уже все готово!
Міхновський (єхидно): -А Тимчасовий уряд не нападе?
Винниченко: -Я з ними домовлюся! Всі разом утворюють Центральну раду. Заходить Грушевський.
Грушевський: -Я тут трохи покерую?
Всі: -Та будь ласка!
Міхновський: -А я пішов українізувати армію! (непомітно вислизає)
Дія друга.
Починається Всеукраїнський національний конгрес.
Делегати Конгресу: -Центральна рада, ми з тобою!
Починається Перший Всеукраїнський військовий з'їзд.
Делегати з'їзду: -Центральна рада, ми з тобою!
Грушевський: -Винниченко, у нас стільки підтримки! Негайно їдь до Петрограда і рішуче вимагай…
Міхновський (з надією): -Незалежності?
Грушевський: -…Автономії!
Міхновський: -Тьху! (знову вислизає і продовжує українізувати армію)
Дія третя.
Петроград, Зимовий палац. Сидять Львов і Керенський. Заходить Винниченко.
Винниченко: — Доброго дня! Можна нам трохи автономії?
Львов і Керенський: -НєтЪ!
Винниченко: -Ну, тоді вибачте! (виходить)
Львов і Керенський: -Что ето било?
Київ. Сидить Центральна рада і Грушевський. Заходить Винниченко.
Винниченко (приречено): -Нам відмовили!
Грушевський: — Ну добре, що хоч не напали! (всі схвально гудуть)
Починається Другий всеукраїнський військовий з'їзд.
Делегати з'їзду: -Центральна рада, натякаємо ще раз: ми з тобою! Нас багато і ми озброєні! Кумекаєш?
Грушевський: -А, була-не-була! (оголошує зміст Першого універсалу)
Всі: -Ураааа! Тобто славаааа! Автономія!
Грушевський: -Ух, я сьогодні такий радикальний!..
Міхновський мовчки махає рукою.
Починається Перший Всеукраїнський селянський з'їзд.
Селяни: -Центральна рада, нам би трохи земельки!..
Центральна рада: -Неначасі! Але ми подумаємо! (формує Генеральний секретаріат)
Селяни (саркастично): -Ага, ми почекаємо!
Дія четверта.
Заходить Керенський: -Здрастія! Я прішол дагаваріваться!
Винниченко: -Ось тут сідайте!
Керенський: -Ну што ви, братци! Какая-такая автономія? Мишебратья! Одін норот! Давайтє так: сначала Учрєдітєльноє собраніє – а потом уже автономія. Может бить.
Грушевський (до Винниченка): -Треба погоджуватися! А то Тимчасовий уряд нападе!
Винниченко розуміюче киває.
Керенський: -Вот і ладушкі! (встає і виходить)
Винниченко: -Хух! Цього разу нас просто пронесло!
Грушевський: -Добряче так пронесло…
Заходить Міхновський.
Міхновський (саркастично): -Ну що, скуштували автономії?
Винниченко: -Зате не напали!
Грушевський скликає Центральну раду.
Грушевський: -Ми домовилися з Тимчасовим урядом!
Центральна рада: -Ур… Тьху! Славааааа! (приймає Другий універсал)
Міхновський: -Когути! (непомітно вислизає)
Дія п'ята.
Стоять українські солдати полку імені Полуботка.
Міхновський: -Хлопці! Центральна рада якусь дурню коїть! Давайте щось із цим уже робити!
Солдати полку імені Полуботка: -Давайте! (захоплюють ключові об'єкти в Києві та перестрілюються з російськими військами)
Міхновський їде до Центральної ради.
Міхновський: -Ну все, я здійснив переворот! Проголошуємо незалежність!
Винниченко і Грушевський: -Ти що, здурів? Тимчасовий уряд же ж нападе! (відправляють полк імені Хмельницького роззброїти полк імені Полуботка)
Українська делегація їде до Петрограда.
Дія шоста.
Петроград, Зимовий палац. Сидить Керенський. У нього на столі телеграми з фронту, а на обличчі – кислий вигляд. Заходить українська делегація.
Українська делегація: -А де Львов?
Керенський: -Я за нєво!.. Гади нємци…
Українська делегація: -Ми тут вам деякі папери привезли…
Керенський: -Щас разбєрьомся! (українська делегація повертається до Києва)
Дія сьома.
Київ. Сидять Винниченко і Грушевський. На столі лежить Тимчасова інструкція Генеральному секретаріату.
Винниченко: -Це миршавий клаптик паперу, але ми мусимо його прийняти до уваги.
Грушевський: -Згоден! Інакше Тимчасовий уряд нападе!
Здалеку чути голос Корнілова: -Кто тут Врємєнниє? Слазь! Кончилась ваша власть!
Чути крики і стрілянину.
Грушевський і Винниченко переглядаються: -Що це зараз було?
Починається Третій всеукраїнський військовий з'їзд.
Делегати з'їзду: -Так, Центральна рада, або роби вже що-небудь, або «караул устал!»
Грушевський (благально): -Неможна робити що-небудь, а то Тимчасовий уряд нападе!
Делегати з'їзду: -Дапашлі ви! (розходяться)
Здалеку чути голос Леніна: -Кто тут Врємєнниє? Слазь! Кончилась ваша власть!
Знову чути крики і стрілянину.
Грушевський і Винниченко переглядаються: -А це що зараз було?
Заходить Міхновський. Він задоволено потирає руки.
Міхновський: -Більшовики скинули Тимчасовий уряд! Треба негайно проголошувати незалежність!
Винниченко: -Неможна, а то Тимчасовий уряд… (зупиняється на півслові) От блін!..
Міхновський: -Ну то як?
Грушевський (рішуче): -Утворюємо Крайовий комітет охорони революції!
Міхновський: -Тьху!
Дія восьма.
У Києві відбуваються сутички між прихильниками більшовиків і Тимчасового уряду.
Більшовики терплять поразку.
Прихильники Тимчасового уряду: -Ну тєпєрь заживьом!
Грушевський: -Дзузьки вам! (українські війська беруть Київ під свій контроль)
Міхновський: -Невже дочекалися???
Грушевський: -Ми утворюємо Українську народну республіку!..
Міхновський: -ЄССС!
Грушевський: -…Автономну! (єхидно посміхається до Міхновського)
Міхновський: -Ну йокарний бабай же!..
Заходять більшовики.
Більшовики: -Здрастія! Ну чьо? Землю – крєстьянам, воду – матросам?
Селяни (зацікавлено): -А з цього місця, будь ласка, можна детальніше?
Заходить Скоропадський і дає більшовикам копняка. Ті з гуркотом вилітають за сцену.
Скоропадський: -Центральна рада, вашій УНР гетьман не потрібен?
Грушевський: -Не потрібен!
Скоропадський: -I"ll be back! (виходить)
Міхновський задумливо дивиться йому вслід.
Більшовики тихенько вповзають назад.
Більшовики: -А давайтє в Кієвє с'єзд совєтов провєдьом?
Грушевський: -Ну давайте!
Починається Перший Всеукраїнський з'їзд рад. Більшість делегатів підтримують Центральну раду.
Грушевський: -Ну що, полегшало?
Більшовики: -Ми провєдьом свой с'єзд! С блек-джеком і шлюхамі! (тікають до Харкова)
Дія дев'ята.
Петроград. Сидять Ленін і Троцький.
Ленін: -Хахли ващє абагзєлі!
Троцький: -Антантє продалісь за пєчєнькі! Дідов нє уважают!
Лєнін: -Антонов, іді сюда!
Заходить Антонов.
Ленін: -Будєш тєпєрь Овсєєнко! Іді і бєз Украіни нє вазвращайся!
Червоні війська починають наступ.
Київ. Сидять Грушевський і Винниченко. З барабанним боєм зааходять більшовики.
Більшовики: -Уль-ті-ма-тум!
Грушевський: -Ну і в чому прикол?
Більшовики: -Або ви застрелитеся, або ми вас уб'ємо!
Грушевський: -Ну, на це ми піти не можемо! У нас автономія тут і взагалі…
Більшовики: -Всьо хахли, кажецца ви даігралісь! (виходять і проголошують у Харкові радянську владу)
Винниченко: -Петлюра, йди сюди!
Заходить Петлюра.
Винниченко: -Будеш головним отаманом. Розберися з тими краснопузими!
Петлюра виходить. За сценою лунає стрілянина і вибухи.
Грушевський: -Агов, Ленін! Заберіть звідси своє військо! Ми автономні і нікому не дозволимо…
Ленін: -Іхтамнєт! Ето нє ми!
Грушевський: -Ну як же нєт, якщо ось вони!
Ленін: -Нічьо нє знаю! У вас гражданская вайна!
Грушевський: -От падло!
Винниченко: -Голубович, іди сюди!
Заходить Голубович.
Винниченко: -Негайно їдь до Бреста і домовляйся з німцями!
Голубович щезає.
Винниченко: -Нічого, ми ще повоюємо!
Дія десята.
Грушевський: -А знаєш, Володю, схоже Міхновський таки був правий!
Винниченко: -І Тимчасовий уряд тепер уже не нападе…
Центральна рада приймає Четвертий універсал. З-за сцени чути переможний вигук Міхновського.
Заходить Петлюра: -Там під Крутами бій іде! Потрібні ще війська!
З-за сцени виглядають більшовики.
Більшовики: -Здрастія! (піднімають повстання на заводі "Арсенал")
Петлюра: -Ну, добре… (січові стрільці придушують повстання)
На сцену вриваються більшовики. Центральна рада тікає.
Дія одинадцята.
Брест. За столом сидять німці, австрійці, українці та більшовики.
Більшовики: -Ми мір падпісивать нє будєм, но і ваєвать тоже нє хатім!
Німці й австрійці: -Ми нє єсть понімайт!
Українці: -Давайте ви нам піф-паф большевік, а ми вам – курка, млеко, яйкі, шнелер!
Німці й австрійці: -Гут! Карашо!
Українці (з надією): -А може ви нам ще й Галичину віддасте?
Австрійці: -Найн! Галіціянаш!
Українці: -Нє то й нє, але ж спитати можна… (підписують Брестський мир)
Більшовики: -Хахли продалісь за пічєнькі фошиздам! (розлючено виходять і проголошують Донецько-Криворізьку, Таврійську та Одеську радянські республіки)
Німці й австрійці: -Пфф! (починають наступати)
Більшовики: -Ударвспіну! (драпають)
Українські війська разом із союзниками поступово звільняють Україну від більшовиків. Центральна рада повертається до Києва.
Центральна рада: -Ну все, тепер заживемо!
Дія дванадцята.
Німці й австрійці: -Ей, Центральна рада! Гдє єсть курка-яйкі?
Центральна рада: -Відчепіться! Нам ніколи! (приймає Конституцію УНР)
Німці й австрійці: -Ферфлюхт!.. Скоропадський, ком!
Заходить Скоропадський. Німці й австрійці тим часом розганяють Центральну раду.
Німці й австрійці: -Центральна рада раус! Ти єсть тєпєрь гауптман, то єсть гетьман!
Скоропадський: -Ну якщо ви так просите… Я не дуже-то й хотів, але комусь же треба…
Завіса.
Далі буде.
