Наші дні. На Поліссі старателі шукають нові місця покладів бурштину. Незважаючи на присутність озброєної охорони, видобуток цього органічного мінералу є нелегкою справою, оскільки лісові жителі намагаються чинити людям спротив.

Колишній солдат-атошник Лукаш не має належного досвіду в цій галузі, але для нього видобуток бурштину – єдина нагода заробити грошей, щоб вилікуватися від воєнного синдрому, бо їхати на сезон до Москви якось не комільфо.

З перших хвилин на промислах він відчуває на собі неприховану недовіру з боку медсестри Килини, котра працює в пересувному медпункті та є таємною активісткою природоохоронного товариства.

Ватажок артілі бурштинокопачів, бандюган на прізвисько Дядько Лев, наказує Лукашу та ще кільком старателям розвідати на рахунок покладів бурштину нову територію поблизу болота. Під час поїздки група зазнає нападу Перелесника. Лукаш, рятуючи дорогу і придбану в кредит мотопомпу, тікає вглиб лісу й зупиняється поблизу старезної верби. Він вирішує вирізати на дереві свої ініціали, але тут з'являється Мавка та просить його цього не робити.

Мавка знайомить Лукаша з Водяником, Потерчатами, Тим, що греблі рве й Русалкою. Лукаш бреше, що він – нацгвардієць, котрого СБУ навмисне підіслало до бурштинокопачів, аби з'ясувати ситуацію, що склалася навколо «клондайку». Хоча всі відчувають недовіру та неприязнь до Лукаша, Водяник наказує Мавці пояснити хлопцеві, чому бурштин такими хижацькими методами добувати неможна, а заодно – краще вивчити людей та мотиви їхньої поведінки.

Поспілкувавшись із Мавкою, Лукаш повертається назад до табору старателів і ділиться своїми сумнівами відносно бурштинового промислу з Килиною. Дядько Лев, тим часом, наказує Лукашу повернутися до верби й переконати Водяника допомогти старателям, інакше вони влаштують серед лісу кар'єр, куди привозитимуть львівське сміття.

Лукаш, вдруге зустрівшись із Мавкою, заявляє, що закоханий і розповідає про наміри бурштинокопачів.

Після ночі несамовитого кохання Лукаш бачить, як старателі підганяють до верби бульдозери та мотопомпи. Він намагається їх спинити і ламає одну з машин. Розлючений Дядько Лев бере в заручники Килину й погрожує продати її в рабство циганам, якщо Лукаш не відшкодує вартість збитків. Хлопець вимушений зізнатися Водянику, що йому наказали розвідувати поклади бурштину. Лісові мешканці вирішують битися до останнього.

Лукаш, ризикуючи власним життям, залучається підтримкою Пересесника й усі вони разом атакують табір старателів. Той, що греблі рве засипає викопану бульдозерами канаву. Потерчата з Русалкою топлять у болоті озброєних охоронців, Водяник та Мавка поспішають рятувати Килину, а Лукаш, згадавши набуті ним в АТО військові навички, починає сутичку з Дядьком Левом та зрештою душить його пожежним рукавом.

Обидві сторони несуть втрати, однак в результаті лісові мешканці перемагають і рештки старателів з ганьбою виганяються геть. Сплюндрована ними природа чарівним чином відновлюється й щасливі Лукаш та Мавка справляють весілля в тіні старої верби.

Сцена після титрів.

Неголений та давно невмиваний Лукаш, одягнений у брудну камуфляжну куртку й високі гумові чоботи від старого радянського костюма хімзахисту, спить під кущем. Поряд лежить майже порожня пластикова літрова пляшка. До нього підходить так само одягнений напарник – сивий, але ще доволі кремезний Дядько Лев.

– Вставай, аватар йобаний! – торсає він ногою Лукаша. – Трибунал проспиш!

Неподалік натужно гудуть мотопомпи.