«Римляни завжди перемагають, але ніколи не знають, коли це трапилося» Юлій Цезар.
 
Спираючись на поради грецького астронома Созігена (Sosigenes) та щоб домогтися того, аби певні астрономічні події на зразок весняного та осіннього рівнодення відбувалися щороку в певний цілком визначений день, Цезар узгодив тривалість року із сонячним календарем — встановили, що рік триває 365 із чвертю доби (365.25). Четвертинки діб враховувалися так: кожного четвертого року до календаря додавалася ще одна доба, і тривалість місяця лютого ставала не 29, а 30 діб. (Вікіпедія).
 
Але юліанський рік тривалістю в 365 днів і 6 годин довший за астрономічний сонячний рік на 11 хвилин 14 секунд. Різниця становить близько оодного дня за 128 років. За півтора тисячоліття календар відставав на десять днів. Що й стало причиною введення в 1582 році Григоріанського календаря. Нині вважається, що це стандартний календар (Статус стандарту затверджено ISO 8601). Він має поправки кожного 100-го та кожного 400-го років для більш точної передачі тривалості року.
 
- рік, номер якого є кратним 400, — високосний;
- решту років, номер яких є кратним 100, — невисокосні;
- інші роки, номер яких є кратним 4, — високосні.
 
В Україні та за часів Російської імперії користувалися юліанським календарем, введеним Петром І лише 1700 р. замість 7208 р. від створення світу. Тобто частина наших пращурів до 1700 року жили взагалі за іншими календарем. На теренах України у складі Речі Посполитої з 1582 р. у документах застосовували григоріанський календар до її приєднання до Московського царства у XVII ст., крім Волині, Галичини та Правобережжя. Перехід на григоріанський календар було запроваджено в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року — цей день стали вважати 1 березня 1918 року.
 
А тепер про Різдво.
Його завжди святкували 25 грудня. І на наших теренах теж… до 1918 року. Але церква вирішили боронити свої скрепи і щоб було не так, як у всіх лишилася на Юліанському календарі. І продовжує випереджати події. Що означає випереджати — це ті 11 хвилин, які кожного року додаються і в перерахунку на світський календар сьогодні 7 січня — це 25 грудня по юліанському календарі, а вже 2101 року це буде 8 січня і так далі, якщо Різдво продовжать святкувати за Юліанським календарем, то через тисячі років по світському календарі воно перекочує в лютий, а потім в березень. Хоча на той час люди ймовірно набудуть нових сутностей, але ж Різдво має бути, чи не так?
 
І тут можна вже починати говорити про нашу дискусію стосовно святкування Різдва 25 грудня чи 7 січня.
 
Ви ж не святкуєте своє день народження за Юліанським календарем?
 
Я якось внутрішньо з собою ігнорував цю дискусію. Так, ми вже декілька років фактично святкуємо 2 Різдва, чим викликаємо подив і усмішку в наших європейських колег. Хоча треба віддати їм належне — вони максимально розуміюче ставляться до цього. Та цього року якось все піщло до того, що я трішки розібрався з причинами і зрозумів, що все таки 25 грудня, то дата, яку потрібно резервувати за Різдвом. Та є проблема, яку потрібно вирішити — наразі це свято дуже слабко наповнено власне святом і магією Різдва, яку так багато людей відчуває саме 6 і 7 січня. І магія ця родом з дитинства.
 
Я пригадую, як ми всі приїздили до бабусі, готувалися, вчили колядки, цілий день 6 го січня гоувалося щось смачненьке, горіло в печі, в грубах, пеклося м'ясце, бабуся в'язала з запашного сіна коляду і я все не міг зрозуміти, як воно тримається купи без мотузок і як тільки я підріс — мені відкрили маленьку таємницю. Я виходив з хресною чи татом або мамою на двір і ми кликали коляду. Після чого діти вносили її в хату з дідухом, віншували всіх і вже тоді запалювали свічку, молилися і починали святкову вечерю з 12ти страв.
Вже наступного ранку ми колядували, ходили сім'ями в гості або приймали гостей. Це гарні спогали. Я певен, що дуже багато людей береже свої, які міцно прив'язані до 6-7 січня. А на противагу їм 25 грудня виглядає, як свято без свята.
 
Та є одна цікава заувага. Ніде не вказано, коли народився Христос. І всі ці дати є нашим творенням і ми самі їх наповнюємо змістом. До прикладу приблизно 25го грудня римляни святкували свято Сонця, бо день починався збільшуватися і вони раділи, що пережили довгі ночі. Пізніше з запровадженням християнства для зменшення впливу цього свята вирішили відзначати Різдво. Пізніше виявилося, що календар не точний і для уникнення конфузів запровадили точніший. Зміни — це складно. (Можете почитати про конфлікти, які виникали в різних частинах Європи при запровадженні Григоріанського календаря). Та їх варто впроваджувати. Є багато аналогій і пояснень, та я не хочу наводити власні — вам варто знайти свої, щоб ми нарешті синхронізувалися із світським календарем.
 
Є, наприклад, відносно просте рішення — Новоюліанський календар. Він до 2800 року співпадає з Григоріанським. Та я б вже не бавився і приймав би відразу Григоріанський.
Та є одна важлива, на мою думку річ — РІздво Христове — це не про дати в календарі.
 
P.S. Текст вийшов довгим, є думки, які тут ще не присутні. Це складна тема. Я тут сумбурно і спрощено подав те, що в останні дні на думці. Гадаю, що моє ставлення до святкування в процесі становлення.