Про Різдво

Спираючись на поради грецького астронома Созігена (Sosigenes) та щоб домогтися того, аби певні астрономічні події на зразок весняного та осіннього рівнодення відбувалися щороку в певний цілком визначений день, Цезар узгодив тривалість року із сонячним календарем — встановили, що рік триває 365 із чвертю доби (365.25). Четвертинки діб враховувалися так: кожного четвертого року до календаря додавалася ще одна доба, і тривалість місяця лютого ставала не 29, а 30 діб. (Вікіпедія).

 

Але юліанський рік тривалістю в 365 днів і 6 годин довший за астрономічний сонячний рік на 11 хвилин 14 секунд. Різниця становить близько оодного дня за 128 років. За півтора тисячоліття календар відставав на десять днів. Що й стало причиною введення в 1582 році Григоріанського календаря. Нині вважається, що це стандартний календар (Статус стандарту затверджено ISO 8601). Він має поправки кожного 100-го та кожного 400-го років для більш точної передачі тривалості року.

 

- рік, номер якого є кратним 400, — високосний;

- решту років, номер яких є кратним 100, — невисокосні;

- інші роки, номер яких є кратним 4, — високосні.

 

В Україні та за часів Російської імперії користувалися юліанським календарем, введеним Петром І лише 1700 р. замість 7208 р. від створення світу. Тобто частина наших пращурів до 1700 року жили взагалі за іншими календарем. На теренах України у складі Речі Посполитої з 1582 р. у документах застосовували григоріанський календар до її приєднання до Московського царства у XVII ст., крім Волині, Галичини та Правобережжя. Перехід на григоріанський календар було запроваджено в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року — цей день стали вважати 1 березня 1918 року.

 

А тепер про Різдво.

Його завжди святкували 25 грудня. І на наших теренах теж… до 1918 року. Але церква вирішили боронити свої скрепи і щоб було не так, як у всіх лишилася на Юліанському календарі. І продовжує випереджати події. Що означає випереджати — це ті 11 хвилин, які кожного року додаються і в перерахунку на світський календар сьогодні 7 січня — це 25 грудня по юліанському календарі, а вже 2101 року це буде 8 січня і так далі, якщо Різдво продовжать святкувати за Юліанським календарем, то через тисячі років по світському календарі воно перекочує в лютий, а потім в березень. Хоча на той час люди ймовірно набудуть нових сутностей, але ж Різдво має бути, чи не так?

 

І тут можна вже починати говорити про нашу дискусію стосовно святкування Різдва 25 грудня чи 7 січня.

 

Ви ж не святкуєте своє день народження за Юліанським календарем?

 

Я якось внутрішньо з собою ігнорував цю дискусію. Так, ми вже декілька років фактично святкуємо 2 Різдва, чим викликаємо подив і усмішку в наших європейських колег. Хоча треба віддати їм належне — вони максимально розуміюче ставляться до цього. Та цього року якось все піщло до того, що я трішки розібрався з причинами і зрозумів, що все таки 25 грудня, то дата, яку потрібно резервувати за Різдвом. Та є проблема, яку потрібно вирішити — наразі це свято дуже слабко наповнено власне святом і магією Різдва, яку так багато людей відчуває саме 6 і 7 січня. І магія ця родом з дитинства.

 

Я пригадую, як ми всі приїздили до бабусі, готувалися, вчили колядки, цілий день 6 го січня гоувалося щось смачненьке, горіло в печі, в грубах, пеклося м'ясце, бабуся в'язала з запашного сіна коляду і я все не міг зрозуміти, як воно тримається купи без мотузок і як тільки я підріс — мені відкрили маленьку таємницю. Я виходив з хресною чи татом або мамою на двір і ми кликали коляду. Після чого діти вносили її в хату з дідухом, віншували всіх і вже тоді запалювали свічку, молилися і починали святкову вечерю з 12ти страв.

Вже наступного ранку ми колядували, ходили сім'ями в гості або приймали гостей. Це гарні спогали. Я певен, що дуже багато людей береже свої, які міцно прив'язані до 6-7 січня. А на противагу їм 25 грудня виглядає, як свято без свята.

 

Та є одна цікава заувага. Ніде не вказано, коли народився Христос. І всі ці дати є нашим творенням і ми самі їх наповнюємо змістом. До прикладу приблизно 25го грудня римляни святкували свято Сонця, бо день починався збільшуватися і вони раділи, що пережили довгі ночі. Пізніше з запровадженням християнства для зменшення впливу цього свята вирішили відзначати Різдво. Пізніше виявилося, що календар не точний і для уникнення конфузів запровадили точніший. Зміни — це складно. (Можете почитати про конфлікти, які виникали в різних частинах Європи при запровадженні Григоріанського календаря). Та їх варто впроваджувати. Є багато аналогій і пояснень, та я не хочу наводити власні — вам варто знайти свої, щоб ми нарешті синхронізувалися із світським календарем.

 

Є, наприклад, відносно просте рішення — Новоюліанський календар. Він до 2800 року співпадає з Григоріанським. Та я б вже не бавився і приймав би відразу Григоріанський.

Та є одна важлива, на мою думку річ — РІздво Христове — це не про дати в календарі.

 

P.S. Текст вийшов довгим, є думки, які тут ще не присутні. Це складна тема. Я тут сумбурно і спрощено подав те, що в останні дні на думці. Гадаю, що моє ставлення до святкування в процесі становлення.