Початок літа виявився надзвичайно плідним для українських сервісів, організацій та стартапів, котрі працюють над проектами в сфері електронної демократії. Тут є і локальні, і міжнародні перемоги, що на тлі загальноприйнятої звички скаржитися на тотальну «зраду» та корупцію дають зовсім інше уявлення про нашу країну — як про державу, де є ціла низка позитивних зрушень щодо відкритості державних послуг та даних для громадськості.
Першим значним здобутком можна назвати міжнародне визнання для української системи публічних електронних закупівель. Чи не вперше за чверть століття Міністерство економічного розвитку та торгівлі України отримало міжнародну відзнаку на відкритому конкурсі.
Йдеться про перемогу на конкурсі World Procurement Awards 2016, а предметом гордості стала система ProZorro, котра у конкурсному змаганні обійшла розробки від Міністерства юстиції Сполученого Королівства Великобританії та Департаменту освіти Австралії. Конкурс World Procurement Awards проводиться вже вдесяте — на ньому різні країни представляють прогресивні розробки як від державних структур, так і від волонтерських об'єднань, що працюють над оптимізацією закупівель на державному рівні.
За різними оцінками запуск ProZorro дав змогу трохи більше ніж за рік заощадити для держбюджету 1,5 млрд грн, реалізувавши за новими умовами більш ніж 100 тис. тендерів, учасниками яких стали понад 5,8 тис. закупівельників. Проекти Є-дата, 007 та ProZorro надавно інтегрувались між собою, що дасть додаткові переваги їх користувачам.
ВІД ЗДОБУТКІВ ТА ПОДІЙ МІЖНАРОДНИХ — ДО ЛОКАЛЬНИХ ІНІЦІАТИВ
Наприкінці травня 2016-го у Києві було презентовано конкурс ІТ проектів в сфері електронної демократії EGAP Challenge. Конкурс запущено у чотирьох областях — Дніпровській, Одеській, Вінницькій та Волинській. Програма триватиме до кінця 2018 року — і окрім навчальних семінарів та зустрічей на різні актуальні теми, дасть змогу найкращим стартапам та командам втілити в життя нові сервіси електронної демократії в цих областях України. А менторами та партнерами виступлять провідні експерти ІТ в нашій країні та великі міжнародні корпорації.
Проводиться та організовується цей конкурс в рамках проекту «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» за прямої фінансової підтримки Швейцарської Конфедерації. В Україні проект реалізовується силами «Фонду Східна Європа» при підтримці Innovabridge, Державного агентства з питань електронного урядування та бізнес-партнерів.
Метою конкурсу організатори вбачають створення та забезпечення сталого розвитку продуктів — інструментів, якими будуть користуватись державні структури (що можуть фінансуватись за кошти держбюджету) як складовою державної електронної демократії або комерційних продуктів, які будуть цікаві бізнесу, громадянам та/або чиновникам. Також організатори хочуть познайомитись з хорошими соціальними проектами, проектами «розумного міста» та проектами на базі відкритих даних. В рамках креативних вікендів, що пройшли в усіх регіонах, вже відібрані кращі проекти в інкубаційну програму, що триватиме два місяці.
Результати інкубації можна буде побачити вже у вересні цього року в рамках Demo Day — тоді ж можна буде говорити про грантову та комерційну перспективу таких розробок. Про проекти-фіналісти розкажу в наступних публікаціях.
Презентація переможців EGAP Challenge в Дніпрі
Схожі інкубаційні програми в Україні вже функціонують. Зокрема, за підсумками хакатону від 1991 Open Data Incubator 7 українських стартапів працюють над удосконаленням ідей та створенням повноцінних проектів в сфері відкритих даних. А не так давно був запущений інкубаційний цикл для міських проектів в співпраці з ініціативою Kyiv Smart City на базі Kyiv Smart City Hub.
Дуже часто розголосу та зростанню проектів в сфері e-democracy перешкоджає інформаційний вакуум та необізнаність громадян і представників середньої ланки чиновницького апарату. Щоби подолати цю проблему, в Дніпрі 28 травня було проведено конференцію «Актуальність запровадження е-демократії» в рамках проекту EGAP. Під час цього заходу представник «Фонду Східна Європа» Олена Саєнко навела дорожню карту та поточний стан справ із сервісами електронної демократії у Дніпровській області — тут було згадано і Єдину система місцевих петицій, і проекти «Соціальний інспектор» та «Відкрите місто», і проект контролю ціноутворення та бюджетних витрат «Ціна держави».
На заході представник Державного агентства з питань електронного урядування України Олексій Вискуб зауважив, що не лише громадські організації та недержавні фонди зацікавлені у розбудові сервісів на основі відкритих даних. На разі, на єдиному порталі відкритих державних даних data.gov.ua вже викладено чимало даних, хоча і є проблема з їх якістю.
За підтримки пердставницства ООН в Україні пройшло ряд заходів по популяризації відкритих даних. Розпочався цикл заходів із безкоштовного семінару «Принципи роботи з відкритими геопросторовими даними». Відео записи зістрічі можна знайти тут. Продовжила серію зустріч під назвою «Візуалізація відкритих державних даних». Присутнім розповіли про сучасні успішні практики та сервіси для візуалізації даних, описали типи візуалізацій та навели конкретні приклади того, як можна візуалізувати відкриті дані і використати ці візуалізації. Відео записи зістрічі можна знайти тут.
---
Як бачимо, літо видалось по-справжньому «гарячим» для стартапів у сфері відкритих даних. Найближчі місяці покажуть, які нові розробки та ідеї електронних сервісів з'являться в сфері e-gov в Україні — тож радимо стежити за програмою EGAP та іншими хакатонами і конференціями на цю тематику.
Звісно, я перелічив в цій статті лише деякі ініціативи та проекти, так як їх набагато більше. Система рекрутингу донорів крові ДонорUA, проект «Розумне місто», Виборча варта, сервіс паралельного підрахунку виборчих бюлетнів «Електронні вибори», інформація про рекламні засоби міста Київ, проекти Канцелярскої сотні, розслідування Текстів — ці та інші проекти вже мають великий вплив на процеси в країні. А ще Рада проголосувала за ID-карти з ЕЦП, що вже скоро замінять паперові паспорти та дозволять користуватись великої кількістю електронних сервісів.
Хочу також зазначити, що є ряд проблем, з якими також потрібно боротись, а саме:
- держава та представники місцевих рад повинні активніше приймати участь, а також планувати бюджети на впровадження ІТ рішень у своїй роботі;
- не лише міжнародні донори повинні бути зацікавленими у фінансуванні ІТ розробок, але й бізнес, громадськість;
- на сьогоднішній момент вже є досить багато ресурсів та ІТ рішень, проте є велика проблема з популяризацією цих сервісів. Тому кожному з нас потрібно допомагати цим проектам, щоб якомога більше людей про них дізнавалось.
Долучайтесь до створення нових сервісів та популяризації існуючих!
