Нещодавно сталась подія, яка, вочевидь, через новорічні свята, не привернула до себе багато уваги.

Був прийнятий закон, який «легалізує в країні блокчейн і криптовалюти, вводить зрозумілі для міжнародних інвесторів інститути англійського права і скасовує в'їзні візи для іноземних співробітників компаній-резидентів „Парку високих технологій“ (ПВТ) — найбільшого в країні IT-кластеру» (тут і далі — цитати медузи)."

Єдине доповнення — цей закон (а, точніше, декрет) був прийнятий не в "прогресивній" Україні, а в... Білорусі.

Давайте розглянемо кожне нововведення детальніше.

Легалізація технології блокчейн, токенів, криптовалют та ICO

"Білорусь дозволила юридичним особам випускати токени, виходити з ними на ICO через резидентів "Парку високих технологій", продавати і купувати їх через криптобіржі і сервіси для обміну криптовалют. До 2023 року доходи від операцій з токенами будуть звільнятися від сплати податків. Фізособам дозволяється майнити криптовалюти і здійснювати операції з ними. Ця діяльність не вважається підприємницькою, і доходи від неї не треба декларувати."

В "прогресивній" Україні НБУ не бачить у криптовалют ознак грошей, законодавство формально не забороняє їх, але і не визнає. А майнери і блогери в будь-який момент можуть чекати гостей з СБУ.

(Я залишаю за дужками саму природу криптовалют, а наголошую лише на формалізації та легалізації діяльності, що пов'язана з новими технологіями та явищами).

Британське право

"Також декрет дозволить інвестувати в компанії-резиденти ПВТ за принципами англійського права. Це означає, що резиденти зможуть укладати ті види договорів, які застосовуються в міжнародному бізнесі, але не передбачені національним законодавством."

Про те, що інноваційний бізнес в Україні не можливий by default, не говорив за останні кілька років лише лінивий. Відповідно, ні інвестицій, ні інноваційних бізнесів в Україні найближчим часом не буде.

Інші нововведення

"Крім того, документ полегшує вирішення візового питання для іноземних IT-фахівців. Зокрема, засновники компаній-резидентів ПВТ і їх співробітники отримають право перебувати в Білорусії без візи до 180 днів на рік (для інших діє 5-денний безвізовий режим). Розробники декрету сподіваються, що це створить умови для приходу в Білорусію компаній з інших країн, в першу чергу з Росії та України. Декрет передбачає і багато інших бонусів: зберігає існуючі і вводить нові податкові пільги для резидентів ПВТ, спрощує умови для продуктових IT-компаній, скасовує субсидіарну відповідальність."

А тепер пояснення, чому ця новина мене так зачепила.

1. Прийнятий декрет майже один в один (хіба що крім криптовалют) повторює всі пропозиції, які надавались притомними представниками українського ІТ уряду протягом останніх трьох років. Цікаво, що багато представників ІТ в уряді (т.з. "технократи", "реформатори"), які мали б не лише лобіювати, але й активно проваджувати ці нововведення, виступали проти подібних ініціатив, внаслідок чого ІТ спільнота розкололась навпіл, що успішно притормозило (можливі) зміни. Натомість, був прийнятий закон проти обшуків, потім ще один закон проти обшуків, хоча на ситуацію це вплинуло від слова "ніяк". Зате будемо їздити 50 км/год по місту. Жартую, звісно, ніхто не буде.

2. Це сталось не в Естонії, не в Сингапурі, не в "демократичній" Україні, а в Білорусі. Звісно, я не ідеалізую ані сам декрет, ані Білорусь, але від подібних новин мене конкретно так бомбить.

3. Як був прийнятий декрет? Два підприємці переконали президента про необхідність подібних змін. За 9 місяців проект написали, і зараз декротом його ввели в дію.

Чим займаються мільйон грантоїдів, міжнародні експерти, радники, ІТ кластери, реформатори, технократи, і т.д. — хуй його знає. Що не закон — то йобаний сором, постанови приймаються роками "за підтримки фондів та урядів десятків країн" з безперебійним фінансуваням.

4. В Білорусі є Парк Високих Технологій. Можна довго говорити, що це фігня, Білорусі це не допомогло стати Кремнієвою долиною і т.д. Але факт є фактом — в Білорусі є ПВТ, а в Україні немає.

В ще в Білорусі є Wargaming і Viber, а в Україні немає.

Також потрібно додати, що:

- багато країн вводять стартап та бізнес-візи;

- активізувались міжнародні фонди та стартап-акселератори;

- Естонія ввела е-резидентство і методично проводить семінари по відкриттю бізнеса в EU;

- Польща дозволила працювати без робочих віз.

Багато країн вже зрозуміла — боротить треба не за території, а за людей. За розумних людей. І що в наш час замало просто бігти — потрібно бігти швидше за інших.

А поки все, на що ми спромоглись — попити каву на Хрещатику.