9 травня у Дніпрі очікується черговий шабаш регіоналів, заїжджих тітушок з Кривого Рогу та іншої «духовноскрєпної нечисті». Поведе всіх у бій «танкіст» Сашко Вілкул. В усіх притомних українців та особливо дніпрян немає ілюзій стосовно персони криворізького «кіндер-сюрпризу», однак є загроза більш жахаюча. Не так страшний Вілкул, як його тіньові та дуже небезпечні спільники, які ще й досі мають прямий канал комунікацій з Лубянкою. Зокрема – випускник вищої школи КДБ Іван Ступак. Коли цей чекіст у 2007 році керував дніпропетровським осередком тодішньої міліції, то цей період ознаменувався низками абсолютних провалів у роботі (варто згадати лише справу так званих дніпропетровських маніяків), та встановленням шизофренічної статуї – «міліцонер-янгол» — прямісінько під стінами обласного МВС.
Цей «шизокрилий полковник», як його охрестили в народі, створювався по «образу і подобію» самого Івана Ступака.
Через кричущі провали в роботі обласного осередку МВС, Івана Ступака швидко усунули з посади. Після цього він сконцентрувався на партійній кар'єрі у ПР, та на тіньовому бізнесі. У 2012 році Ступак обрався до Верховної Ради по 26 виборчому округу, застосовуючи масштабні фальсифікації та соціальну корупцію. Наприклад, у Бабушкінському (нині – Шевченківський) районі за обласні, міські та спонсорські гроші був реконструйований парк. Реконструкція обійшлася в 2,5 млн. грн. Однак на пам'ятній табличці відвідувачам скверу демонструвалися імена благодєтелей з обласного керівництва — Олександра Вілкула та Івана Ступака. Імена підприємців-спонсорів залишилися невідомі.
У Дніпропетровській ОДА часів Вілкула-Колєснікова Іван Ступак відповідав саме за силовий блок. Офіційно – за зв'язки з правоохоронними структурами. Неофіційно – він був архітектором та виконавцем усіх силових операцій місцевих регіоналів. Навіть найближчі соратники верхівки ПР дивувались виключній жорстокості кедебіста. Він тяжів до акцій залякування усіх проукраїнських сил задовго до Майдану. Так, 8 травня 2013 року його тітушки побили та розігнали учасників ходи на честь Дня пам'яті та примирення. Ступак та його поплічник, тренер клубу «Тайфун», Данило Воловіч стояли неподалік та особисто споглядали за акцією. До речі, ніхто з тітушок та їх хазяїв так і не був покараний за свої протиправні та зухвалі дії.
Разом з тим, амбіції Ступака простягалися далі, ніж посада головного «силовика» регіоналів. Він мріяв звалити клани Вілкулів та Царьова. У 2014 році, в розпал Майдану, такий шанс у Ступака зявився. Тоді перемога демократичних проукраїнських сил була не наскільки очевидною, тож Іван Ступак вирішив влаштувати невелику провокацію, аби очорнити Вілкула перед Януковичем. Патологічні боягузи з команди Вілкула боялися застосовувати силу до демонстрантів у Дніпрі. Та професійному кедебісту не потрібно було докладати великих зусиль, аби налякати вілкуловских боягузів з ОДА міфічними потягами із «бандерівцями», які вирушають до Дніпра, аби вигнати усю регіональну наволоч геть з стін обласної ради та облдержадміністрації. Саме Ступак нагнав тітушок у приміщення обласної адміністрації 26 січня 2014 року. Він нацькував оскаженілих молодчиків на мирних демонстрантів.
Тітушками біля стін ОДА керував права рука Ступака – Дмитро (він же – Давід) Гороватий.
Наразі цей персонаж замінив одіозного антисеміта Сергія Суханова на посаді головного по міському осередку Опозиційного блоку. Те, що права рука кегебіста Ступака зараз є поплічником Вілкула та «смотрящим» за партією , зайвий раз доводить – колишні запеклі вороги Ступак та Вілкул сьогодні об'єдналися, аби реванш антиукраїнських сил у Дніпрі став можливим. У січні 2014 року Ступак вів подвійну гру – з одного боку все більше підбивав Дмитра Колєснікова, Євгена Удода та інших регіоналів влаштовувати криваве свавілля та відверті дурниці, на кшталт обнесення адміністративних будівель колючим дротом та зведення льодово-снігових барикад, а з іншого – вже вів перемовини з Геннадієм Корбаном та Борисом Філатовим. Московські куратори завчасно попередили Ступака про крах режиму Януковича, і ще в перші години втечі Януковича той мав домовленості із новою командою обласної влади, командою Коломойського, стосовно свого майбутнього. На відміну від Царьова та Вілкула, Іван Ступак зберіг бізнес, майно та уникнув бодай будь-якої відповідальності за свої вчинки.
Напевне, тому ми і не побачили повного та всебічного розслідування справи побиття учасників Євромайдану, журналістів та футбольних фанатів у січні 2014 року. Ба більше – Ступак безперешкодно продовжує антиукраїнську пропаганду, йде ходою 9 травня під червоними прапорами, фінансує тітушок, а за деякими даними – навіть планує великий політичний камбек. У змові з колишнім заклятим другом Вілкулом ці політичні зомбі намагатимуться дурити електорат: один збиратиме голоси ватної аудиторії, а кегебіст Ступак… хоче пролізти до лав патріотичних сил. Принаймні, він докладає усіх зусиль, щоб в черговий раз провести типічну кадебістську оборудку.