Схоже, ця війна була неминучою. Уникнути її можна було тільки двома шляхами.

Один, гірший шлях – здатись. Це жахливий сценарій, адже там, куди приходить «русский мир», вбивається потенціал та консервується ріст якості життя. Прикладів є багато. Від Сахаліну до Карелії, включно з Калінінградом, в якому навіть в пруські часи (кінець ХІХ сторіччя) вуличних туалетів було менше, ніж зараз.

Другий – бути настільки сильними, що їх це відлякає. Адже імперська росія завжди нападала на тих, кого вважала слабкими. Це навіть не стільки правило війни – домовлятись з сильним, а скільки сам архетип російського імперіалізму.

Проявляти свою велич через приниження інших. Як в радянських анекдотах. Чому росіянин великий? Тому що прибалти повільні, американці не розумні, ну а чукча взагалі дурак. Анекдотів про українців не менше.

Це ознака так званої переваги соціопата. Коли в суперники обирають слабкого і можна легко показати свою перевагу.

Адже коли нападали, то сподівались, що «велика армія» в рази сильніша. Знали б у що це виллється, то, скоріше за все, передивились би стратегію. Тому відповідь є очевидною. Потрібно бути сильними.

Як бути сильним?

Давайте подивимось на один цікавий індекс. Індекс вільної преси. Цікаво, що в кінці цього рейтингу майже всі союзники «русского мира». Нікому невідома до цього Еритрея – на 180 місці, тобто остання в світі. Навіть Північна Корея вище – на 179, там же Китай – 177. Там і Сирія з Білорусією.

А хто зверху?

Норвегія, Данія, Швеція, Естонія та Фінляндія. Там, де рівень життя зростає більше за всіх. Якщо прослідкувати історію росту в рейтингу вільної преси, то ми побачимо явний взаємозв'язок. Відбувається приріст в списку свободи? За 5-10 років будемо жити краще! І навпаки. Падіння в рейтингу тягне донизу якість життя.

Які міста в давні часи любили купці?

В давнину у купців було правило -зупинятись в тих містах, де на вулицях довгі черги до газет. Читають газети – багате населення. Так і зараз. Коли є великий вибір якісних ЗМІ, ми будуємо фундамент для кращих доріг, кращої медицини та краще захищених кордонів. 

Чому це так?

Ще за часів Сенеки було важко вірити в політиків, які не крадуть. Це не питання менталітету та культури. Це питання можливостей та толерантності до корупції в оточенні. Важливі і суди, і закони, і прозорість прибутків та інші інстанції. Вільна преса – це те, за допомогою чого ми легше за все можемо вбивати корупцію. Не дарма кажуть, що газетою можна прибити і муху, і політика.

Мій знайомий журналіст з Литви особисто зняв декілька міністрів з посад. Його публікації призводять до їх відставки. От таким чином це працює, коли є сильна та хоробра, тобто вільна преса.

В найближчі 10-20 років дуже важлива задача для України – стати сильною країною. 

Сильною, тобто з сильною економікою, а сильна економіка – коли люди живуть добре. Головний ворог на цьому шляху – не путін та не російський імперіалізм. Головний ворог – це корупція. Це пухлина для якісного життя народу та сильної держави. 

Що кожен з нас може зробити?

Вільна преса робить країну сильнішою. Кожен з нас може зробити свій внесок. Потрібно визнати, що і в Україні, і в моїй країні (Литва) ще жива homosovieticus звичка під назвою «халява». Бажання отримати безкоштовно. Сильна преса з поглядами «халява» не дружить. 

Я приїхав до Львова в 2018 році. В перші дні оформив підписку на платні журнали, а пізніше на інтернет СМІ. Коли казав про це оточуючим, то бачив, що на мене дивляться з подивом. Розказав, про що написав вище, і друзі оформляли підписку. 

Для багатьох сімей 300 грн на місяць – допустима сума для внеску в вільну Україну. На таку суму можна оформити 3-4 підписки СМІ або підписатись на підтримку журналістів. Такий внесок не дасть моментального результату, але крок за кроком допоможе будувати важливі інститути сильної держави. 

Як це працює?

В моїй країні (Литва), народ зібрав вже понад 20 млн євро для підтримки України. Зараз не держава, а литовський народ зібрав гроші на Байрактар для ЗСУ. Той самий Байрактар за 5 млн євро. Гроші зібрали за 3.5 дні на доброчинні внески людей. Велика кількість людей маленькими сумами. Не одна сім'я або бізнес, а багато маленькими сумами. Організатор – журналіст Андрюс Тапінас, якого підтримують десятки тисяч людей.

Він декілька років тому заснував своє масмедіа, яке тримається на платних підписниках, таких як ми. Ця платформа зараз допомагає збирати мільйони євро для українського народу. Почалось все з того, що ЗМІ змогли існувати на підтримці людей.

Давайте і ми будемо підтримувати українських діячів, українських журналістів, українські ЗМІ. Кличу вас обрати декілька інформаційних порталів та купити у них платну підписку. Новое время, клуб Укр правди, zaxid.net або будь-які інші портали, які піднімають важливі для вас питання. Або підтримати самих журналістів від Наталії Седлецької до Дениса Бігуса або будь-кого іншого, хто пише на актуальні для вас теми. 

P.S. Є історія, що австралійські аборигени не вірили, що секс якимось чином пов'язаний з народженням дітей. Казали «Та ну, через це виростає живіт? Не може бути!» Занадто довгий логічний ланцюжок, для того щоб вловити взаємозв'язок. Правду кажучи, дуже схоже і тут. В нас мало мотивації. Адже взаємозв'язок «придбав підписку – сильна країна» достатньо довга. Але як і з вагітністю, так і з сильною країною, взаємозв'язок існує. Давайте викорінимо звичку homosovieticus під назвою «халява» та почнемо купляти підписки ЗМІ.

Україна зараз на 106 місці за індексом вільної преси. Високий потенціал для зростання.

Алекс Жалт з Литви