Вже пройшло 6 місяців поточного року. Реформатори продовжують розпил працювати. Я вирішив порівняти діяльність громадських діячів і медіа VS профільне Мінсоцполітики. Спочатку хотів оформити все в пост на фейсбук, але зрозумів, що завдяки діяльності громадськості буде задовго, тоді як всі надбання профільного виконавчого органу можна було б легко відправити смскою, щоб отримвач розплакався.

Починаймо баттл.

Громадськість:

Мінсоцполітики:

Ви можете сказати, що все краще має бути для бійців і нехай вже крадуть в мене з кишені, але протезують за кордоном, але як ви уявляєте собі обслуговування і повторне протезування? Згідно з 518 постановою КМУ, ця послуга разова, відповідно, через 3-5 років у нас почнуть з'являтись люди, яким будуть потрібні складні протези і які їх не отримають. Це якщо нічого не робити, якщо не розвивати власного виробника.Виходить так, що громадськість залучає міжнародних консультантів, навчає протезистів і допомагає бійцям, а також цивільним, у той час, коли Мінсоцполітики ніхуя не робить люб'язно обмінюється запитами з іншими владними органами.Ось такі хероїчні здобутки у протезуванні. І коли звертаєшся до міністра про зустріч або надсилаєш просто перелік проблем, тебе зустрічає стіна байдужості.

Опіку Мінсоцу відчувають на собі і переселенці. Хочу підкреслити, що в Раді нема жодного депутата, який би взяв це питання під контроль, а скільки комбатів і популістів.